Суперкоманда EMPOWER: люди, які щодня поруч (2 частина)
Від лютого 2026 року команда Благодійного фонду «Схід SOS» реалізує проєкт за підтримки уряду Німеччини та ЄС. Він охоплює комплексну підтримку людей старшого віку та з інвалідністю, які були вимушені покинути власні домівки через війну.
Операторки кол-центру щодня відповідають на десятки звернень і чують голоси тих, хто шукає допомоги. Евакуаційна команда супроводжує під час виїзду з небезпеки, займається пошуком подальшого місця проживання і знає, як важливо пройти цей шлях разом. Соціальні працівники, юристи та психологи підтримують після порятунку – коли потрібно відновитися і знову відчути опору.
У кожного й кожної з нашої команди – свій шлях, своя мотивація і своя причина бути поруч. Але всіх об’єднує спільне: бажання підтримати тих, хто долає наслідки війни.
Розповідаємо про пʼятьох членів і членкинь команди БФ «Схід SOS» та їхню мотивацію допомагати там, де це здається неможливим.
Марина Лемешко, 45 років, рідне місто – Енергодар, нині проживає в Ужгород.
Операторка кол-центру.
«Щодня я отримую десятки звернень: переважно про евакуацію з прифронтових територій і юридичну допомогу. Допомогти людині розв’язати її питання й почути у відповідь вдячність і надію – це мій ресурс і найбільша мотивація рухатися далі».
Анна Баранова, 30 років, рідне місто – Донецьк, нині проживає у Дніпрі.
Евакуаційниця.
«З болем втрати дому я живу вже 12 років. Моя родина була змушена двічі покинути рідну оселю: у Донецьку у 2014 році та в Мирнограді у 2024-му. Моя робота – це спосіб трансформувати біль і любов до рідного краю в допомогу. Моя головна мотивація – зробити процес евакуації трохи легшим і показати людям, що вони не самі».
Любов Василенко, 45 років , рідне село – Тихий Лиман (Херсонщина), нині проживає в Запоріжжі.
Юристка.
«Я відчуваю себе частиною чогось великого. Для мене це справді робота мрії – бути поруч і допомагати людям. Найбільше мене надихає усвідомлення, що моя робота має сенс. Коли вдається допомогти одній, двом чи десятьом людям, я бачу результат і розумію, що саме в цих маленьких змінах – велика цінність і сенс життя»
Ольга Чухно, 55 років, рідне місто – Дніпро.
Психологиня.
«Щоразу у транзитних центрах я бачу, як важливо просто бути поруч – вислухати, підтримати, дати відчути опори. Мене надихає спостерігати, як уже після тимчасового розселення у шелтері в Дніпрі люди поступово відновлюються і знаходять сили рухатися далі».
Владислав Поянський, 35 років, рідне місто – Дніпро.
Евакуаційник.
«Від початку повномасштабної війни я евакуював людей на Донеччині, Херсонщині, Сумщині, у Запорізькій області. Сьогодні інформую людей у прифронтових громадах і допомагаю виїхати далі – до безпечніших регіонів. Для мене це про можливість бути корисним своїй країні та людям».
Діяльність Благодійного фонду «Схід SOS» здійснюється в межах проєкту EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та впроваджується GIZ Ukraine.
Нагадаємо, нещодавно ми публікували першу частину знайомства з командою БФ «Схід SOS» у межах мультидонорського проєкту EMPOWER.
