«Дякуємо, що ви про нас пам’ятаєте»: головне з панельної дискусії «За залізною завісою: як пробитися через інформаційну ізоляцію до людей на ТОТ»
«Дякуємо, що ви про нас пам’ятаєте», – такі повідомлення українські медіа отримують від людей з тимчасово окупованих територій. За цією фразою – роки інформаційної ізоляції, блокування українських ресурсів і тиск російської пропаганди.
Як не втратити зв’язок із людьми на ТОТ і забезпечити їм доступ до правдивої та практичної інформації? Про це говорили медійниці під час однойменної панельної дискусії на ювілейному «Фестивалі думок», організованому Благодійним фондом «Схід SOS».
Шеф-редакторка «Вільного Радіо» Анна Сердюк розповіла про один із головних викликів для медіа – безпеку джерел на ТОТ.
«Ми не просимо тих, хто надає нам матеріали з окупації, робити фото чи відео, адже це занадто небезпечно. Ми все ще намагаємося говорити хоча би про побутові речі, але тем, які люди готові обговорювати, стає дедалі менше», – наголосила Анна Сердюк.
Підтримувати контакт із людьми на ТОТ допомагають гарячі лінії та чатботи. Проєктна менеджерка й координаторка гарячої лінії «Східного Варіанта» Валерія Круподеря зазначила, що через блокування ресурсів і ризики для безпеки прямих звернень з окупації стає менше. Натомість частіше звертаються рідні та друзі людей, які залишаються на ТОТ. Вони запитують про документи, евакуацію та підтримку після виїзду.
«Існують шляхи виїзду. Так, це складно, іноді небезпечно, але про це варто говорити. Ми покроково розповідаємо, як виїхати з ТОТ, аби долати думку, що людей з Луганщини чи Донеччини тут ніхто не чекає. Ні, чекають. Громадський сектор готовий допомагати тими ресурсами, які має», – зазначила Валерія Круподеря.
Редакторка онлайн-медіа «Реальна Газета» Олена Фєтісова звернула увагу на те, що практичну інформацію потрібно повторювати: через блокування ресурсів та алгоритми соціальних мереж вона може так і не дійти до людини.
«Треба повторювати на різних платформах і в різних медіа: можна виїхати, є варіанти влаштуватися, вступити до українського вишу, поселитися в гуртожитку чи отримати матеріальну допомогу», – підкреслила Олена Фєтісова.
Журналістка видання «Трибун» Юлія Канзеба говорила про те, як змінюється російська пропаганда. За привабливими картинками «відбудови» та «мирного життя» пропагандисти приховують пошкоджені будинки, проблеми з медициною, освітою і комунальними послугами. Коментарі на підтримку України видаляють, а людей переслідують через їхню публічну позицію.
Юлія також навела історію 18-річного хлопця з Донецька, який більшу частину життя провів у тимчасовій окупації, але продовжував асоціювати себе з Україною та шукати українські джерела інформації.
«Він сказав, що його погляд на Україну сформувався саме завдяки телеграм-каналам та українським ресурсам, які він знаходив через VPN. І тоді розумієш, наскільки важливо публікувати контент на сайті, в інстаграмі, тіктоці, фейсбуці. Він має бути всюди», – наголосила Юлія Канзеба.
Під час дискусії також говорили про те, що людям на ТОТ бракує не лише новин, а й практичної інформації про повсякденне життя на вільній частині України. Як українські міста живуть під час повітряних тривог, яку підтримку можна отримати після виїзду, де навчатися, як знайти житло й розпочати життя на новому місці – відповіді на ці питання можуть допомогти людині наважитися на евакуацію.
Модераторка дискусії та виконавча директорка Громадського радіо Руслана Брянська розповіла історію співзасновника медіа Максима Буткевича. У російському полоні він постійно чув, що України вже немає. Про спеціальний етер Громадського радіо до його дня народження Максимові розповів інший полонений, який випадково почув програму.
«Для нього було надзвичайно важливо почути хоч маленьку звістку про те, що Україна є. Максим казав: «Якщо Громадське радіо є, то точно є Україна», – розповіла Руслана Брянська.
Російські атаки пошкоджують передавачі та вежі, завдяки яким українське радіо можна почути на прифронтових і тимчасово окупованих територіях. Попри це, незалежні медіа продовжують шукати способи зберігати зв’язок із людьми на ТОТ.
Учасниці дискусії зійшлися на головному: важливо не лише говорити про людей у тимчасовій окупації, а й звертатися до них – без осуду та знецінення, з повагою і підтримкою. Кожен матеріал, допис чи коментар може стати сигналом: Україна пам’ятає, чекає і продовжує шукати шлях до своїх громадян і громадянок.
Фестиваль організовано БФ «Схід SOS» у межах проєкту EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та впроваджується GIZ Ukraine, а також за підтримки Diakonie Katastrophenhilfe, естонської організації MONDO та за сприяння Міністерства закордонних справ Естонії.
Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно БФ «Схід SOS». Зміст публікації не обов’язково відображає позицію партнерів і донорів фестивалю.
Медіапартнерами фестивалю стали «Східний варіант», «Рубрика», «Вільне радіо», «Громадське радіо», Радіо «Накипіло», «Точка Сходу», «Трибун» та UA.News.
Про псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях України та свідчення очевидців, зібрані документаторами БФ «Схід SOS», можна читати за посиланням.
