Імітація демократії: псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях України – свідчення очевидців, зібрані документаторами БФ «Схід SOS»

Псевдореферендуми, проведені на тимчасово окупованих територіях України у 2014 та 2022 роках, стали інструментом створення видимості суспільної підтримки встановлення російського контролю. Використання зовнішніх атрибутів виборчого процесу, як-от: дільниці, бюлетені, скриньки для голосування, мало надати цим заходам вигляду волевиявлення населення. Водночас присутність озброєних людей, погрози та примус суперечили самій можливості вільно висловлювати свою громадянську позицію.

До Міжнародного дня демократії Благодійний фонд «Схід SOS» публікує свідчення очевидців, про проведення псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях України у 2014 та 2022 роках. Їхні розповіді демонструють, як росія знищує демократичні права і свободи, водночас використовуючи зовнішні атрибути голосування для створення видимості підтримки окупації. Імена респондентів змінено з міркувань безпеки.

11 травня 2014 року на частині території Луганської області проросійські збройні угруповання організували псевдореферендум щодо «державної самостійності» так званої «луганської народної республіки». Це незаконне голосування використовували, щоб створити ілюзію підтримки відокремлення регіону від України. 

Псевдовлада намагалася легітимізувати окупацію через псевдореферендуми

«Референдум – це щось загальнодержавне. Якби це був офіційний референдум, про нього говорили б по телебаченню, були б білборди й багато інформації. А тут усе передавалося якось підпільно, неофіційно. Я не знала точно, чи могли за це переслідувати, але навіщо брати участь у такій авантюрі?», – Марина, м. Луганськ. 

На тимчасово окупованій Луганщині озброєні представники силових структур погрожували працівникам місцевих адміністрацій зброєю та примушували їх облаштовувати дільниці для проведення псевдореферендуму: 

«У нас проходив «референдум», хоча міський голова був проти – він мав проукраїнську позицію. Але вони зайшли до міської ради зі зброєю і самовільно забрали скриньки для голосування. Працівники міської ради нічого не могли зробити, адже на них спрямували зброю. Були обладнані дільниці, були спостерігачі, бюлетені розсилали за адресами. Усе як на звичайних виборах, тільки це були псевдовибори», – Валерія, Луганська область. 

Нариклад, працівники бібліотеки, де й до окупації розміщувалася виборча дільниця, навмисно зачинили заклад, щоб не допустити проведення в ньому псевдореферендуму. Однак після приходу озброєних людей і погроз залишитися без бібліотеки вони були змушені відкрити приміщення. За свідченням працівниці, співробітники бібліотеки не брали участі в організації та проведенні голосування.

«У нашій бібліотеці завжди була виборча дільниця. І в травні, здається, навіть 8 травня, ми спеціально зачинили бібліотеку, щоб до нас ніхто не приходив проводити «референдум». Бібліотека була зачинена, а я взагалі виїхала на дачу. Але зателефонувало керівництво й повідомило, що прийшли люди зі зброєю і нам доведеться відкрити бібліотеку. Ми відкрили її, бо вибору не було. Нам сказали: «Або ви відкриваєте й ми проводимо референдум, або…». Мовляв: «Події можуть розвиватися по-різному, ви можете залишитися і без бібліотеки». Ми надали своє приміщення. Мені вручили листа від «штабу армії південного сходу». У цьому зверненні вони дуже просили посприяти в наданні приміщення. Усе було дуже гарно описано. А внизу дрібним шрифтом написано: «У разі непокори, будуть вжиті заходи за законами воєнного часу…», – Марія, Луганська область.

Примус і залякування місцевих жителів псевдовладою під егідою рф

Для залучення населення до участі в псевдореферендумі на Херсонщині організатори проводили агітаційні заходи в громадських місцях, поєднуючи виступи з обіцянками отримати продукти за голосування. За свідченнями очевидців, такі акції відбувалися в присутності озброєних військових, а до перехожих зверталися з вимогою проголосувати: 

«Так, «референдум» провели, хоча, знову ж таки, який? Наприклад, на ринку вони розміщувалися біля магазинів – це те, що я бачила на власні очі. Біля магазину, здається «Єва», стояла жінка з бантиком на голові, у якомусь костюмі, і співала. А навколо, квадратом, з усіх боків стояли військові з автоматами. У них була акція: «Віддай свій голос і отримай…» – здається, якийсь бублик із маком чи ще щось. Це було щось на кшталт акції для пенсіонерів. І виходило так: якщо ти йдеш у своїх справах і до тебе підходять, то ти, по суті, маєш іти голосувати», – Олена, м. Херсон. 

Частина жителів намагалася уникнути участі в псевдореферендумах: виїжджала або залишалася вдома, не відчиняючи дверей під час обходів помешкань. За наведеними свідченнями, люди вдавали, що їх немає, аби уникнути контакту з організаторами голосування та можливого примусу до участі.

«Ми були вдома, а якщо й виїжджали кудись із сусідами за продуктами, то лише тоді, коли точно знали, що поблизу нікого немає і жодної небезпеки. Але були моменти, зокрема під час цього липового референдуму, коли вони ходили по будинках і квартирах і так проводили голосування. Ми причаїлися вдома й удавали, що нас немає. Слава Богу, вони пройшли повз, і ми в цьому участі не брали. Але й після цього ми все одно виходили на вулицю – до магазину чи за іншими потребами. Одного разу мене зупинили для перевірки документів, а в мене – український паспорт. Він запитав: «А чому досі український?». Я розгубилася, не знала, що відповісти, мене охопив панічний страх. Я сказала, що зараз дуже небезпечно й тому я не виходжу з дому», – Олександра, Херсонська область.

Окупаційні сили використовували зброю для залякування та контролю населення

Під час проведення псевдореферендумів озброєні особи обходили помешкання місцевих жителів і вимагали взяти участь у голосуванні. Присутність людей зі зброєю створювала атмосферу залякування, у якій відмова могла сприйматися мешканцями як загроза власній безпеці.

«Да, проходив «референдум», то вони підходили, проходили по нашій вулиці й у кожен будинок зверталися. Але як ти міг не проголосувати, якщо їхній представник йшов у цивільному, а поряд два автоматники, то, ясна річ. Мене, наприклад, спитали, ну я не проголосувала, бо не була прописана в цьому будинку, я сказала, що тут не проживаю», – Лілія, Херсонська область. 

Публікація підготовлена в межах проєкту «Захист та психосоціальні послуги для представників маломобільних груп населення та осіб з інвалідністю, постраждалих внаслідок війни» за підтримки Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) за свідченнями, зібраними командою документаторів БФ «Схід SOS» від початку повномасштабного вторгнення.