Законопроєкт про компенсацію за зруйноване житло: аналіз основних положень

01 квітня 2022 р. Верховною Радою України було прийнято за основу проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, реєстр. № 7198 від 24 березня 2022 р. (далі – законопроєкт), який наразі готується до другого читання.

Як зазначено в Пояснювальній записці до законопроєкту, його розроблено з метою визначення правових та організаційних засад надання державою компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – РФ) з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». 

З огляду на високу актуальність цих питань, необхідність забезпечення справедливої компенсації постраждалим та відбудови пошкоджених і зруйнованих об’єктів, розглянемо більш детально його положення. 

Основні правила: компенсація та механізм її надання 

Ураховуючи мету законопроєкту, його центральним поняттям є компенсація. Положення ст. 1 проєкту визначають її як відшкодування майнової шкоди за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна, завданої внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ у спосіб, передбачений ним. Оскільки збройна агресія РФ проти України загалом триває вже довгий час – починаючи з 2014 р., то одразу слід підкреслити, що передбачені законопроєктом механізми планується застосовувати до випадків пошкодження / знищення об’єктів нерухомого майна тільки в період з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». 

Законопроєкт передбачає декілька способів надання компенсації: 

1. грошова компенсація шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача компенсації. У такий спосіб компенсація надається за: 

• пошкоджений об’єкт нерухомого майна (у тому числі за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку, крім випадку коли отримувач компенсації висловив бажання отримати компенсацію у вигляді фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна такого багатоквартирного будинку);
• знищений об’єкт нерухомого майна – приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки (за бажанням отримувача компенсації).

2. компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна, що здійснюється шляхом фінансування будівництва нового об’єкта нерухомого майна з рівноцінною площею (у тому числі житловою), типом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок) та функціональним призначенням. 

У такий спосіб компенсація надаватиметься за знищений об’єкт нерухомого майна, крім випадків, коли отримувач компенсації висловив бажання отримати грошову компенсацію. 

Отримувач компенсації не матиме права відчужувати нерухомість, отриману в якості компенсації, протягом трьох років з дня державної реєстрації права власності на відповідний об’єкт, для чого на нього накладається обтяження згідно з законом!

У цьому контексті слід визнати, що сам факт того, що законопроєкт передбачає можливість надання компенсації у способи інші, ніж виплата грошової компенсації, вже є кроком вперед порівняно з існуючим на сьогодні регулюванням. Виходячи з реалій сьогоднішнього дня, виключно грошова компенсація може бути недостатньою для розв’язання проблем, з якими стикаються постраждалі внаслідок збройної агресії РФ. З іншого ж боку, положення щодо надання такої негрошової компенсації також потребують наступного доопрацювання, про що йтиметься нижче. 

3. компенсація у вигляді фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку. 

Рішення про надання компенсації прийматимуть Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації або Комісія). За ст. 9 законопроєкту, така Комісія є тимчасовим колегіальним органом і створюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі – виконавчий орган ради) за місцем знаходження знищених та пошкоджених об’єктів нерухомого майна. 

Заява про надання компенсації подається до Комісії під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення на території, на якій знаходиться (знаходився) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна, а механізм її отримання, відповідно до ст. 10 законопроєкту, передбачає такі кроки: 

1. подання отримувачем компенсації заяви про надання компенсації; 
2. розгляд поданої заяви Комісією, що включатиме: 

• встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації; 
• встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації; 
• збір документів та інформації, необхідної для прийняття рішення про надання компенсації, зокрема, шляхом витребування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, у т. ч. з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації (у разі необхідності); 
• забезпечення проведення обстеження можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна (крім випадків, коли його забезпечує отримувач компенсації), яке проводиться щодо будівлі в цілому; 
• прийняття рішення про включення отримувача компенсації до черги отримувачів компенсації з використанням Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, створення якого також передбачено законопроєктом; 
• забезпечення проведення оцінки вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна або оцінки відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку – у разі розгляду заяви про надання компенсації за пошкоджений об’єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо це здійснено отримувачем компенсації). Якщо в Комісії виникають сумніви щодо достовірності поданої отримувачем компенсації оцінки, вона може провести повторну оцінку вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна; 
• визначення розміру компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна – у разі розгляду заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;
• прийняття рішення про надання компенсації; 

3. забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації.  

Водночас, багато аспектів цього процесу не були чітко визначені законопроєктом і мають бути додатково врегульовані Кабінетом Міністрів України, який, згідно з ч. 4 ст. 4 проєкту, встановлює порядок надання компенсації. При цьому, багато питань виникають навіть щодо такого, окресленого в загальних рисах механізму. Тож, далі ми розглянемо деякі з них. 

Проблемні питання 

1. Співвідношення положень законопроєкту та існуючого механізму надання компенсації

Як визначено в преамбулі законопроєкту, він визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”. Виходячи з цього, надання компенсації за майно, пошкоджене або зруйноване до вказаної дати, має регулюватись іншими актами законодавства. Відповідні положення були передбачені Порядком надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 947, та ефективно застосовувались на практиці тільки в частині надання грошової компенсації власникам зруйнованого житла. 

Положення Порядку щодо надання грошової допомоги постраждалим, чиє житло було лише пошкоджено, але не зруйновано, хоча і могло внаслідок цього стати непридатним для проживання, так і не були доопрацьовані та не почали застосовуватись на практиці. Так, наприклад, вони досі містять обмеження щодо надання грошової допомоги тільки тим постраждалим, які відмовились від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту. Тож, усі, хто не лишився на попередньому місці, були позбавлені можливості отримати таку допомогу. Більше того, в Державному бюджеті так і не з’явилась окрема програма для її виплати постраждалим. 

Таким чином, у разі прийняття законопроєкту залишається ризик того, що існуюча законодавча прогалина буде “законсервована” і особи, чиє житло було пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ до 24 лютого 2022 р. і надалі не зможуть отримати компенсацію. У цій площині залишаються також й інші питання, наприклад, щодо раніше пошкоджених об’єктів, які надалі могли зазнати повторного пошкодження вже після 24 лютого 2022 р., їх обстеження, а також постраждалих, якими могло бути не подано заяви на отримання грошової компенсації за Порядком до 24 лютого 2022 р. тощо.

Тому, аби забезпечити дотримання прав усіх постраждалих від збройної агресії РФ, яка розпочалась ще 2014 року, буде необхідно відповідним чином доопрацювати положення законопроєкту або забезпечити відповідне врегулювання цих питань на рівні постанов Уряду. 

2. Перелік об’єктів нерухомого майна, у разі пошкодження та/або знищення яких може надаватись компенсація 

Згідно з ч. 1 ст. 2 законопроєкту, на отримання компенсації мають право, зокрема,  фізичні особи – громадяни України, які є: 

а)   власниками пошкоджених та/або знищених об’єктів нерухомого майна; 

б) особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію; 

в)  членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього; 

г)  спадкоємцями осіб, визначених підпунктами “а”–“в” вище. 

Законопроєкт також передбачає визначення термінів “пошкоджені об’єкти нерухомого майна” та “знищені об’єкти нерухомого майна”, що означають об’єкти нерухомого майна, які, відповідно, пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та для пошкоджених об’єктів – можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції, або у випадку знищених – відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції або є економічно недоцільним.

Такими об’єктами нерухомого майна є:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові будинки, садові та дачні будинки; 

б) об’єкти будівництва, у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт; 

в) складові частини об’єктів, визначених підпунктом “б” вище, які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

При цьому, об’єкти, зазначені в підпункті “а” явно охоплюють лише житлову нерухомість:  квартири, житлові будинки тощо, одночасно оминаючи при цьому складові домоволодінь (гаражі і т.п.). Натомість формулювання підпункту “б” не містять вказівки, що в цьому випадку йдеться виключно про об’єкти житлового будівництва, охоплюючи, з огляду на це, і нежитлові, комерційні та промислові об’єкти. 

Підстави саме такого розподілу об’єктів викликають питання щодо їх обґрунтованості. Коли йдеться не про згаданих вище власників об’єктів будівництва (нагадаємо, законодавство передбачає можливість державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва), а про постраждалих осіб, які здійснили інвестування та фінансування будівництва, – обмеження “фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва” законопроєктом все ж таки передбачено. 

Тож, видається, що наведені положення визначень термінів “пошкоджені об’єкти нерухомого майна” та  “знищені об’єкти нерухомого майна” потребують доопрацювання за-для забезпечення узгодженого підходу до того, стосовно яких об’єктів може надаватись компенсація. 

3. Особи, які мають право на отримання компенсації 

Як зазначено в ч. 1 ст. 2 законопроєкту, на отримання компенсації мають право фізичні особи – громадяни України. З огляду на такі положення законопроєкту, іноземні громадяни, а також особи без громадянства будуть позбавлені можливості отримати передбачену ним компенсацію. 

Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 від 24 лютого 2022 року обмеження прав і свобод, передбачених ст. 26 Конституції України, у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану також не передбачене. Більше того, за згаданим вище Порядком, згідно з яким здійснювалось надання грошової компенсації особам, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, постраждалими визнавались не тільки громадяни України, але також і іноземці та особи без громадянства.    

Крім цього, як і раніше, залишається відкритим питання щодо осіб, які, отримавши житло, не встигли приватизувати його і стати його власниками. Наразі отримати передбачену законопроєктом компенсацію вони не зможуть. 

Так само залишається питання по власникам житла – юридичним особам, які також, виходячи із норм законопроєкту, не матимуть можливості звертатися за компенсацією зруйнованого або пошкодженого житла. Наприклад, подібне питання виникне у мешканців гуртожитків, які за відсутності власного житла на правових підставах мешкають в них. Виходячи з норм законопроєкту, вони не зможуть отримати компенсацію, оскільки не є власниками цієї нерухомості, крім випадків, коли такі особи приватизували свої кімнати у гуртожитку і отримали право власності на них в передбаченому законодавством порядку. При цьому власники, часто – юридичні особи, не зможуть звернутися за компенсацією.

4. Строк подання заяви про надання компенсації 

Відповідно до ч. 1 ст. 3 законопроєкту, заява про надання компенсації подається під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів з дати його закінчення на території, на якій знаходиться (знаходився) пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна. При цьому, не можна повністю виключити ризик того, що в окремих регіонах воєнний стан може закінчитись раніше, ніж їхня тимчасова окупація, що фактично унеможливить доступ до відповідного пошкодженого або зруйнованого майна, проведення його обстеження тощо. 

Крім цього, загалом виходячи з обставин, що склались на цей момент (у т. ч. внутрішнє переміщення, виїзд за кордон, неможливість доступу до пошкоджених/знищених об’єктів з міркувань безпеки, потенційна відсутність доступу до документів тощо), видається, що зазначений строк – 90 календарних днів – підлягає збільшенню. Для тимчасово окупованих територій України можна також передбачити початок відліку строку для подання заяв з моменту встановлення факту їх деокупації в порядку, визначеному законодавством. 

5. Подання заяви одним із співвласників 

Згідно з ч. 3 ст. 3 законопроєкту, у разі якщо пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації може бути подана одним із співвласників такого об’єкту. Заява подана одним зі співвласників вважається поданою всіма співвласниками.  

Такі положення видаються достатньо дискусійними. З одного боку, легко зрозуміти спроби законодавців максимально спростити процес подання заяв постраждалими, частина яких може знаходитись за межами України або з різних причин не мати можливості подати відповідну заяву самостійно. З іншого ж боку, є вірогідність, що такий підхід може призвести до наступних конфліктів між співвласниками об’єкту щодо якого надається компенсація. Зокрема, виходячи з положень ч. 1 ст. 5 та ч. 1 ст. 6 законопроєкту, за знищений об’єкт нерухомого майна компенсація надається у вигляді об’єкта нерухомого майна, але, за бажанням отримувача компенсації, йому може бути надана грошова компенсація. З огляду на це, щонайменше, існує ризик розходжень між співвласниками щодо бажаного способу отримання компенсації. Крім цього, залишаються й інші питання, наприклад, у разі перерахування всієї суми грошової компенсації на рахунок тільки одного зі співвласників, який подав заяву, якщо ним буде затримано надання відповідних частин компенсації іншим співвласникам. 

Тож, ці питання вимагають додаткового аналізу та ретельного врегулювання, аби відповідні процеси отримання компенсації дійсно були швидкими і легкими для всіх постраждалих. 

6. Рахунок для отримання грошової допомоги 

Частина 1 статті 4 законопроєкту передбачає, що грошова компенсація надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для цих цілей. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України. 

У цьому випадку залишається не зовсім зрозумілим, яким саме буде спеціальний режим використання для таких цілей, а саме: чи зможуть такі кошти бути використані виключно на придбання нерухомості, оплату матеріалів та будівельних робіт або інших витрат тощо. Тож, видається, що відповідні цілі мали би бути більш чітко окреслені законопроєктом.  

7. Припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна та питання оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки

Згідно з ч. 12 ст. 6 законопроєкту, право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна припиняється у зв’язку з його знищенням; державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону після отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна. Водночас, отримання компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна (саме ці питання регулює згадана ст. 6 законопроєкту) може виявитись тривалим процесом, протягом якого особа може бути змушена сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

Згідно з п. 266.3.2. Податкового кодексу України, база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Тож, до моменту державної реєстрації припинення права власності на зруйнований об’єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, фактично існують підстави та база оподаткування для сплати зазначеного податку. 

Нещодавніми законодавчими змінами це питання було врегульовано щодо нарахування та сплати такого податку за 2021 – 2022 роки. Так, згідно з новими положеннями, внесеними до Податкового кодексу України, за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією РФ проти України.

Водночас, оскільки будівництво нового житла може тривати довше, доцільною може стати можливість реєстрації припинення права власності на зруйнований об’єкт, наприклад, після прийняття рішення про надання особі компенсації, але не обмежуючи її при цьому певним строком для здійснення цього. Або ж законопроєкт може взагалі не встановлювати конкретно цей момент, в такому разі рішення щодо цього прийматиметься власником після отримання ним рішення про надання компенсації.  

8. Компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна

Згідно з ч. 1 ст. 6 законопроєкту, компенсація у вигляді об’єкта нерухомого майна здійснюється шляхом фінансування будівництва нового об’єкта нерухомого майна з рівноцінною площею (у тому числі житловою), типом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок) та функціональним призначенням. 

Актуальним є питання доцільності запровадження заявницького принципу компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна у випадку, коли відбувається відновлення багатоквартирного житлового будинку. Якщо приймається рішення про відновлення, недоцільним є очікування подачі заяв від всіх власників житла. В такому випадку варто презюмувати пріоритет відновлення житла над грошовою компенсацією його вартості. У разі, якщо власник житла відмовиться від компенсації у вигляді нерухомого майна, це житло може бути передане у власність місцевої громади, або бути продане.

Положення ч. 6 ст. 6 законопроєкту передбачають, що приватні житлові будинки, садові та дачні будинки зводяться на земельній ділянці, на якій вони розміщувались. Водночас, у зв’язку з цим виникає питання щодо отримання на це згоди власника землі, якщо земельна ділянка належить іншій особі, адже, за ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. 

Крім цього, законопроєктом встановлюється, що граничний розмір компенсації у вигляді об’єкта нерухомого майна не може перевищувати вартості 150 м² за один об’єкт нерухомого майна (ч. 2 ст. 6 законопроєкту). Таким чином, якщо вартість нової квартири з площею, що є рівноцінною площі зруйнованої квартири, перевищуватиме граничний розмір компенсації, визначений законопроєктом, особа не зможе отримати нову квартиру такої ж площі. Щоправда, законопроєкт передбачає можливість особи отримати об’єкт нерухомого майна, вартість якого перевищує граничний розмір компенсації, самостійно оплативши різницю між фактичною вартістю об’єкта нерухомого майна та сумою компенсації за ринковою вартістю.

Згідно з ч. 3 ст. 2 законопроєкту, обрахунок вартості 1 м² площі об’єкта нерухомого майна здійснюється за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України. Тож, оскільки така методика ще має бути розроблена, на даний момент незрозуміло, наскільки вона відображатиме реальну ринкову вартість нерухомості і наскільки значні суми отримувачі компенсації матимуть доплачувати, аби отримати житло, що є рівноцінним за площею зруйнованому. 

9. Необхідність додаткового врегулювання низки питань Кабінетом Міністрів України 

Як вже зазначалось вище, обрахунок вартості 1 м² площі об’єкта нерухомого майна здійснюватиметься за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України. Так само, Уряд має врегулювати ще велике коло питань стосовно  надання компенсації, у тому числі і порядок надання компенсації, який на сьогодні залишається неповністю зрозумілим.

Також, наприклад, ч. 1 ст. 8 законопроєкту визначає, що надання компенсації здійснюватиметься в порядку черговості надходження заяв про надання компенсації у розрізі, зокрема способу компенсації у межах відповідного населеного пункту (території відповідної територіальної громади). При цьому, якою буде така черговість (наприклад, спочатку – грошова компенсація, а після цього надання компенсації в інший спосіб) законопроєкт не визначає, вказуючи натомість, що черговість компенсації також визначатиметься Урядом. Так само, законопроєкт не надає чіткого розуміння процедур розгляду документів та надання компенсації, окреслюючи тільки загальні кроки, та не наводить підстав, з яких в наданні компенсації може бути відмовлено (до яких слід віднести, наприклад, встановлення фактів надання недостовірної інформації заявником). Тож, за відсутності такого чіткого регулювання окремих питань, на сьогоднішній день важко спрогнозувати всі аспекти функціонування встановлених законопроєктом механізмів та їх можливі недоліки.

***

Таким чином, можна дійти висновку, що законопроєкт потребує значного доопрацювання до другого читання – як в суто технічних питаннях, так і більш концептуально. Зважаючи на важливість регульованих ним питань, ми сподіваємось, що законодавець приділить достатню увагу його положенням, аби забезпечити дієвий та справедливий механізм захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії РФ.

Аналіз підготовлено експертами громадських правозахисних та благодійних організацій: 

ГО «Донбас СОС», http://www.donbasssos.org

ГО «Крим СОС», http://krymsos.com/

БФ «Право на Захист», https://www.r2p.org.ua

БФ «Восток SOS», https://east-sos.org/

ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», https://www.vplyv.org.ua/

БФ «Stabilization Support Services», http://radnyk.org, https://sss-ua.org

ГО «Центр прав людини ZMINA», https://zmina.ua/

ГО «Кримська правозахисна група», https://crimeahrg.org/uk/