Як росія витісняє українську на тимчасово окупованих територіях: свідчення до Європейського дня мов
26 вересня відзначають Європейський день мов, покликаний сприяти збереженню мовного розмаїття та взаєморозумінню між народами. Водночас нещодавно, 8 вересня 2026 року, в росії вперше відзначили день мов народів російської федерації. Свято було запроваджене указом президента рф у листопаді 2025 року, а практику його відзначення російська влада поширила і на тимчасово окуповані території України. Як зазначають ЗМІ держави-агресорки, «… при всьому мовному різноманітті росії особливе місце посідає російська мова».
Так, нововведене свято, декларованою метою якого є підтримка мовного різноманіття, фактично стало ще одним майданчиком для популяризації російської мови та утвердження її домінування серед інших мов народів, що проживають у рф.
На тимчасово окупованих територіях України росія водночас системно витісняє українську мову з освіти, публічного простору та повсякденного життя. Дітей включають у російську систему державних свят, культурних наративів та освіти, а українські підручники вилучають зі шкільних бібліотек, замінюючи їх російськими. За спілкування українською люди могли зазнавати тиску, погроз і переслідувань.
Документатори Благодійного фонду «Схід SOS» зібрали свідчення цивільних про те, як російська окупаційна влада витісняє українську мову та нав’язує російську дітям і дорослим на ТОТ. Ці історії показують, як політика русифікації проявляється на практиці – від тиску за використання української мови до переведення шкіл на російські освітні програми.
рф нав’язує свою мову та ідентичність на ТОТ
До дня мов народів рф у школах на ТОТ проводилися заходи, де молоді пропонували активності, присвячені російському фольклору та культурі народів рф. росія стирає ідентичність українських дітей: залучає їх до відзначення державних свят, нав’язує культурні наративи і уявлення про «багатонаціональну росію» як власну державу. Водночас про так звану багатонаціональність розповідають дівчата вбрані в «кокошники».
В одній зі шкіл тимчасово окупованого Бердянська Запорізької області також провели урок, присвячений так званому «дню мов народів російської федерації». Під час заняття вчителька на тлі портрета президента рф і банера до дня народної єдності під звуки російського гімну розповідала учням про важливість і цінність кожної мови. Оформлення уроку демонструвало очевидне домінування російської державної символіки та політичних наративів. У такому контексті декларована повага до мовного різноманіття поєднується з нав’язуванням дітям російської ідентичності та включенням їх у символічний простір держави-окупанта.
Окупанти продовжують передавати школам на ТОТ російські підручники. Крім того, з вересня 2026 року діти в окупації змушені навчатися за новими підручниками. Наприклад, одне з таких видань – «Історія нашого краю. Донбас та Новоросія». Підручник підготував В. Мєдінскій – один із провідних істориків рф та ідеолог сучасного російського імперіалізму.
Зібрані свідчення доводять цілеспрямоване нав’язування російської мови на ТОТ України. Наголошуємо, що політику витіснення української ідентичності рф впроваджувала ще з 2014 року на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Використання української мови в публічному просторі могло стати приводом для незаконного затримання:
«Отак, в принципі, просто нізащо. Ти якщо, не дай Боже, щось ляпнув українською мовою – то все. Могли затримати і катувати», – Анастасія, Донецька область, 2014 рік.
Переслідування за українську мову та русифікація освіти в тимчасовій окупації
Витіснення української мови відбувалося й у сфері освіти. За спілкування українською дітей викликали на «бесіди» з адміністрацією школи. Учням погрожували, зокрема, мобілізацією їхніх батьків:
«Але якщо ти – дитина 12-15 років і розмовлятимеш на перерві українською, тебе можуть викликати до директора. А директор у присутності якогось чоловіка з георгіївською стрічкою може нецензурно висловлюватися на твою адресу й навіть погрожувати, що твоїх батьків кудись заберуть – до збройних формувань, скажімо так», – Анастасія, Донецька область, 2014 рік.
Після окупації частини Харківської області у 2022 році російська адміністрація почала запроваджувати у школах вивчення російської мови та переводити освітній процес на російські навчальні програми:
«На зустрічі окупаційна адміністрація в грубій формі російською мовою вимагала, щоб ми пішли на співпрацю, працювали за російськими програмами і за російськими стандартами», – Володимир, вчитель. Харківська область, 2022 рік.
Знищення українських підручників та витіснення української мови
Українські підручники масово вивозили зі шкільних бібліотек. Більшість книг зникли з полиць та, найімовірніше, були цинічно знищені окупантами:
«Вони приїхали з готовим переліком підручників, які мали забрати. Серед них були підручники із захисту України, предмета, який я викладаю, української мови, української літератури та історії України. Тобто все, що пов’язано з Україною. І, звісно, книжки всіх наших українських авторів – усе, що було», – Михайло, вчитель. Харківська область, 2022 рік.
Окупаційна адміністрація формально допускає факультативне вивчення української мови, однак батьків навмисно залякують, щоб вони не подавали відповідних заяв. Унаслідок цього українська мова фактично витісняється з освітнього процесу та повсякденного спілкування:
«В окупації усі предмети викладають російською мовою як державною. Мова спілкування, відповідно, також російська. У програмі передбачено вивчення англійської, а українська зазначена як рідна мова в межах факультативів чи позашкільної діяльності. Тобто можливість її вивчення є, але лише за заявою батьків. Водночас батьки бояться писати заяви про те, що хочуть, аби їхні діти вивчали українську мову. Якщо в перший рік вона ще була в програмі, то сьогодні люди вже дуже бояться, мовчать і зайвий раз не висловлюють своєї позиції щодо України», – Марина, Запорізька область, 2022 рік.
Від початку повномасштабного вторгнення команда БФ «Схід SOS» провела понад 1235 інтерв’ю та задокументувала 2176 ймовірних воєнних злочинів.
Публікація підготовлена в межах проєкту «Захист та психосоціальні послуги для представників маломобільних груп населення та осіб з інвалідністю, постраждалих внаслідок війни» за підтримки Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) за свідченнями, зібраними командою документаторів БФ «Схід SOS» від початку повномасштабного вторгнення.
