Свята під прицілом: БФ «Схід SOS» публікує свідчення українців із ТОТ
Зазвичай зима наповнена світлом різдвяних вогнів, родинним теплом і очікуванням Нового року, але для українців – це все ще час болю, втрат і тривоги. Поки світ святкує і підбиває підсумки року, Україна продовжує жити під звуки сирен, ракетних ударів і артилерійських обстрілів. російська агресія перетворила свята на випробування.
Благодійний фонд «Схід SOS» публікує свідчення українців і українок, які стали свідками воєнних злочинів російських військових під час різдвяно-новорічних свят. Імена респондентів змінено з міркувань безпеки. Усім свідкам вдалося виїхати з окупації.
З моменту тимчасової окупації частин Луганської та Донецької областей у 2014 році українські громадяни, що вимушено залишилися на ТОТ України, страждають від російських обстрілів навіть у святкові дні. Катерина з Луганщини поділилася обставинами, у яких їй довелося святкувати Водохреще:
«У січні 2015 року, це я добре пам’ятаю, було Водохреще. Ми пішли водичку освятити, і тут – дуже масований обстріл. З того часу розпочалася знову активна фаза ось цих бойових дій».
Попри новорічні свята російські військові тероризують українців, які вимушено залишилися на ТОТ. Наталя розповіла про перебування в окупації на Херсонщині у 2023 році:
«На Новий рік російські військові пили алкоголь. Й от чую, що за парканом кричить один із них: «Надо выпустить рожок, надо! Я сейчас выпущу рожок!». Боже, з автомата! І близько дев’ятої вечора він на нашій присадибній ділянці стріляв. Чоловік мій каже: «Піду в сарай – подивлюся, хоч би скотину не перестріляв». Я кажу: «Не вмикай ліхтарик, бо ще вистрелять і в тебе». Пішов – приходить, каже: «Стривожене…», – бо в нас і корова була, і теличка, і свині. Каже: «Стривожені, але всі цілі». Потім ми повечеряли, полягали спати. Прокидаємось опівночі, бо росіяни встановили крупнокаліберний кулемет приблизно за два метри від нашого паркану й почали стріляти над дахом будинку. І так до пів другої ночі. Ми попадали долу й тихенько лежали. Розуміли, що вони п’яні й можуть почати стріляти і по будинку».
Для Вікторії з Луганщини новий 2015 рік розпочався з обстрілу її будинку російськими військовими:
«1 січня на Новий рік у наш будинок, де я мешкала, влучив снаряд. Хоча і в інший під’їзд. Певна стійкість до цього вже є. Хоча й досі, коли чую, що гримнуло, у мене з’являється запізнілий страх».
Волонтерські та громадські організації продовжують безперервно надавати допомогу співвітчизникам попри складні умови і російські обстріли. Володимир розповів про відданість своїй справі волонтерської спільноти міста Харків у передноворічні дні грудня 2022 року:
«Наприкінці грудня перед Новим роком у нас був святковий внутрішній корпоратив. За дві вулиці від нас, унаслідок обстрілу, сталося влучання. І ми виїхали надавати домедичну допомогу пораненим».
Навіть різдвяні свята не зупиняють жорстокість окупантів. Марія із Запорізької області розповіла про вбивство російськими військовими її сусідки у 2023 році:
«Після Нового року, приблизно в період святкування Різдва та Водохреща, зникла сусідка Марина. Пізніше її знайшли вбитою. російські військові познущалися над нею, згвалтували. Після вбивства Марини окупанти поселилися в її будинку».
Документування воєнних злочинів командою БФ «Схід SOS» здійснюється в межах проєкту «Підтримка постраждалих від війни вразливих груп населення та жителів віддалених територій України» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю фонду та не обов’язково відображає позицію ЄС (European Union in Ukraine).
Раніше ми розповідали, як окупанти щодня порушують права мирних жителів.
