Суперкоманда EMPOWER: люди, які щодня поруч
У лютому 2026 року команда Благодійного фонду «Схід SOS» розпочала реалізацію проєкту «Від порятунку до відновлення» – комплексної підтримки людей старшого віку, людей з інвалідністю та персоналу осель стаціонарного догляду.
Щодня фахівці та фахівчині фонду консультують людей, виїжджають у громади, організовують підтримку та працюють разом із тими, хто потребує допомоги. За цією роботою стоять не лише задачі й проєкти – передусім це люди, їхній досвід і мотивація допомагати іншим.
Когось надихає можливість підтримати людей у складних життєвих обставинах. Хтось сам пережив втрату дому через війну і добре знає, наскільки важливо відчувати поруч підтримку. А для когось найбільша цінність – бачити, як навіть невеликі кроки допомоги можуть змінити чиєсь життя на краще.
Саме завдяки таким людям команда БФ «Схід SOS» щодня поруч із тими, хто цього потребує.
Сьогодні розповідаємо про п’ятьох членів і членкинь команди нашого фонду та їхню мотивацію допомагати.


Валерій Валюх, 65 років, водій.
Рідне місто Сіверськодонецьк, нині проживає у Дніпрі.
«Війна змінила багато життів, у тому числі й моє. Тому для мене важливо бути частиною справи, яка допомагає людям. Щодня вранці я везу команду до транзитного центру, а ввечері допомагаю евакуйованим дістатися вокзалу чи рідних, які чекають на них у Дніпрі. Моя мотивація проста: робити свою роботу чесно і бути корисним. Поки дихаю – буду допомагати».


Ірина Шимкова, 34 роки, соціальна працівниця.
Рідне місто Миколаїв.
«За кожним зверненням стоїть історія – часто непроста. Коли вдається знайти рішення, підтримати або просто пояснити складні речі, розумієш, що це має значення. А ще я дуже люблю котиків. Тому для мене допомога на транзитному центрі – це ще й приємний бонус: можливість нагодувати, погладити й подбати про якомога більше пухнастиків. Бо турбота потрібна не лише людям, а й хвостатим».

Владислав Арсеній, 55 років, евакуаційник.
Рідне місто Донецьк, нині живе у Дніпрі.
«Мене мотивують врятовані життя. Кожне «дякую» додає сил і натхнення рятувати життя. Найбільше я мрію про те, щоб українці знову могли повернутися до своїх родин і домівок. Саме тому ми з командою їдемо у прифронт і рятуємо з-під обстрілів тих, хто самостійно не може покинути небезпеку».

Євгенія Пінчук, 34 роки, юристка.
Рідне місто Покровськ, нині живе у Дніпрі.
«Я завжди відчувала, що моє покликання – захищати людей і допомагати їм відстоювати свої права. З юних років мріяла стати юристкою, адже мене надихає ідея справедливості. Щодня у транзитному центрі я стикаюся з історіями людей, які пережили непрості випробування, втратили не лише майно, а й особисті документи. Я допомагаю їм розв’язувати правові питання та відновити віру у справедливість».

Анжеліка Гламазденко, 28 років, фахівчиня з моніторингу.
Рідне місто Сіверськодонецьк, нині проживає у Харкові.
«Я добре знаю, що таке біль втрати. Через війну я втратила дім, тривожусь за рідних і часто відчуваю невизначеність щодо майбутнього. Саме тому для мене дуже важливо бути поруч із людьми, які проходять через подібні труднощі. Я хочу, щоб вони відчували підтримку і людяність і знали, що навіть у найскладніші часи ми можемо допомагати одне одному й дарувати надію».
Проєкт реалізується БФ «Схід SOS» у межах проєкту EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та впроваджується GIZ Ukraine.
Нагадаємо, нещодавно Благодійний фонд «Схід SOS» розпочав новий проєкт за підтримки Уряду Німеччини та ЄС.