«Моя мета – щоб людині хоча б на годину стало легше після наших зустрічей і тренінгів» – менеджерка психологічного напряму БФ «Схід SOS»
Зустрічатися з болем іншої людини та бути підтримкою – місія, яка під силу не кожному і кожній. Але саме це стало основою щоденної діяльності менеджерки психологічного напряму Благодійного фонду «Схід SOS» Марини Данилюк.
Марина – переселенка з міста Щастя на Луганщині, яка нині проживає на Київщині. До 2016 року її життя не було пов’язане з гуманітарним сектором: вона працювала технікинею на Луганській ТЕС. Після виходу на пенсію разом з однодумцями створила ГО «Культурна фортеця». Саме тоді команда БФ «Схід SOS» підтримала активістів і стала для них ментором на початку громадської діяльності.
У 2020–2021 роках Марина брала активну участь у тренінгах «Від конфлікту до діалогу», які організовував фонд, а наприкінці 2022 року й сама приєдналася до нашої великої команди. Вона планує та координує заходи і тренінги, які наш фонд реалізує за підтримки Центру навчання та мережування у сфері ненасильницьких дій KURVE Wustrow (Німеччина). Організація підтримує громадські ініціативи та допомагає людям у кризових ситуаціях.
Такі івенти спрямовані на психосоціальну підтримку населення, навчання ненасильницькій комунікації та профілактику вигорання команд, які щодня поруч із тими, чиї життя зруйнувала війна.
«Моя діяльність – це можливість поділитися тим, що можу дати саме я, своїм досвідом подолання криз. Колись така підтримка допомогла мені. Тому зараз я пропоную людям інструменти, які допоможуть краще справлятися зі стресом, подивитися на себе під іншим кутом і стати героями або героїнями власного життя. Моя мета – щоб людині хоча б на годину стало легше після наших зустрічей і тренінгів», – ділиться Марина.
Разом із командою БФ «Схід SOS» Марина організовує та проводить заняття з саморегуляції, ненасильницького спілкування, тренінги з подолання стресу і конфліктів. А також практикуми з базового розуміння психотравм, арттерапевтичні та психологічні групи підтримки для дорослих і підлітків.
Активності проходять у різних куточках України. У межах проєкту Марина відвідує Львів, Вінницю, Чернігів, Дніпро й містечка Київської області.
Для неї успіх – це реальні зміни в житті людей. З особливим теплом вона згадує групи підтримки у Вишневому на Київщині для жінок, які втратили близьких на війні. Після терапевтичних занять учасниці розповідали, що до них повернувся сон, з’явилися сили піклуватися про дітей і бажання підтримувати інших.
Попри щоденне зіткнення з чужим болем, жінка зберігає внутрішнє світло. Вона захоплюється малюванням, хендмейдом і займається йогою, аби залишатися в ресурсі.
Найбільша мрія – закінчення війни, повернення безпечних подорожей і світ, у якому люди вчаться чути потреби одне одного та жити під мирним небом.
