«російські військові, коли окупували Олешки, забрали у всіх човни»: свідчення очевидців теракту рф на Каховській ГЕС
6 червня 2023 року росія здійснила підрив Каховської ГЕС, спричинивши масштабну гуманітарну та екологічну катастрофу. Внаслідок затоплення тисячі людей були змушені покинути свої домівки, втратили майно та засоби до існування.
Нагадаємо, що 30 червня 2023 року Благодійний фонд «Схід SOS» оприлюднив звіт про наслідки підриву Каховської ГЕС російськими окупантами. Команда фонду працювала на місці трагедії з перших днів: евакуювала людей із зони підтоплення, передавала постраждалим гуманітарну допомогу, воду та гаряче харчування.
Наслідки теракту торкнулися Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей. У звіті зібрано результати моніторингової поїздки, свідчення постраждалих, аналіз впливу катастрофи на людей, довкілля та економіку, а також інформацію про бездіяльність окупаційної влади на лівобережжі Херсонщини.
У цій підбірці ми публікуємо свідчення людей, які пережили наслідки підриву ГЕС. Імена свідків змінено з міркувань безпеки.
Затоплення Олешок після теракту позбавило людей можливості врятуватися
На момент підриву Каховської ГЕС батьки Катерини перебували в Олешках. Уже за кілька годин вода відрізала їм шлях до порятунку:
«Я зателефонувала батькам, які на той момент були в Олешках, і розповіла, що ГЕС підірвали. Але після першої години дня місто почало тонути й тонуло дуже швидко. Батьки вже не мали змоги врятуватися. У мене лежача бабуся, дуже хворий дід. Усі жили у своїх будинках. Мама пішла туди рятувати бабу з дідом. Витягла бабусю з будівлі. І вони так з четвертої години дня протрималися до 11-ї вечора на воді, тримаючись за сарай».
російські військові перешкоджали евакуації
За словами свідків, російські військові не лише не сприяли евакуації цивільного населення, а й активно перешкоджали порятунку людей. Зокрема, вони вилучали човни, які місцеві мешканці могли використати для евакуації із затоплених територій, розповіла Оксана:
«Російські військові, коли окупували Олешки, забрали у всіх човни. Ми ж усі живемо біля річки, і майже у кожної сім’ї був човник, на якому чоловіки на рибалку їздять чи просто сім’ями відпочивають. Тому нам самим не було чим рятуватися та рятувати інших, а російські військові взагалі нічого не робили. Знайшлося лише кілька людей з надувними човнами, але ж вони не могли врятувати всіх».
Після стрімкого підняття рівня води чимало людей в Олешках втратили можливість дістатися суші. Щоб пережити ніч, вони змушені були залишатися просто посеред затоплених вулиць у човнах, прив’язаних до дерев, ділиться Галина:
«Наші знайомі залишились у своєму дворі, в заручниках води. Вони прив’язали до дерева свій човен і в цьому човні провели ніч. Разом зі своїми сусідами, які теж залишилися в домі до останнього. Але потім, коли дім почало накривати, вони пересіли в цей човен і так всю ніч просиділи».
Люди були змушені виживати посеред затоплених дворів
Попри ризики, місцеві жителі продовжували шукати та евакуйовувати людей із затоплених будинків. За словами Галини, пересування на гумових човнах для порятунку було дуже небезпечним.
«Чоловік із сином на гумових човнах добирались до людей. Але на таких човнах дуже непередбачувано плисти за таких обставин. Тому вони пересувалися, тримаючись за дроти електричні, які були на стовпах. Ці стовпи були в той момент затоплені, і вони таким чином по дротах пересувались».
Порятунок людей часто залежав від сусідів. Проте після евакуації перших постраждалих російські військові заборонили власникам човнів в Олешках повертатися за іншими людьми, які залишалися в пастці. Про це розповіла Катерина:
«Дякувати богу, сусіди активувалися – у кого були лодки, почали плавати вулицями й шукати своїх сусідів, хто де живий є чи немає. І от мамі з бабусею на той момент пощастило – їх врятували, врятував сусід і вивіз на сушу. Але повторну поїздку на цій лодці йому не дозволили росіяни. Вони почали стріляти над головою і не пустили. Більше ця людина до ранку не змогла нікого евакуювати. Усі інші сиділи на дахах своїх будинків, чекали ранку. Таким чином просидів до ранку і мій тато зі своєю рідною матір’ю».
Мешканці затоплених територій повідомили про відсутність допомоги від окупаційної влади. За словами Марії, порятунок людей залежав від місцевих жителів і волонтерів:
«Російські військові брехали, що вони людей рятують, що вони воду відкачують, що вони воду питну завозять. Нічого з цього не робили, місяць нічого не робили, навіть коли вода зійшла. Дуже важко було без води питної, без світла. Газ ще був в Олешках. Тому люди й трималися хоч якось. Ось у травні чи квітні 2025 року розбили там газовий, такий великий, трубопровід, що його не можна було зремонтувати, і люди залишилися без газу».
Підрив окупантами ГЕС спричинив тривалу гуманітарну кризу
Для багатьох людей боротьба за виживання не завершилася після порятунку із затоплених територій. Одна з найбільших проблем у підтоплених населених пунктах, зокрема Олешках, – це відсутність достатньої кількості питної води. Розповідає Марина:
«Ми вже знали, де можна взяти водички, – у кого є такі колонки вдома. Але пити ту воду ми дуже боялися, тому що, уявіть собі, скільки всяких нечистот, і всякого там: бензин, солярка, туалети, що були на вулиці, – усе було затоплене, усе було в воді».
Документування воєнних злочинів командою БФ «Схід SOS» здійснюється в межах проєкту «Підтримка постраждалих від війни вразливих груп населення та жителів віддалених територій України» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
