Позиція Восток-SOS щодо прийняття Кабінетом Міністрів України проекту змін до Постанови № 637

Позиція БО “БФ “Восток-SOS” щодо прийняття Кабінетом Міністрів України  проекту змін до Постанови № 637 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”

8 червня на засіданні Уряду були прийняті зміни до Постанови КМУ від 05.11.2014 №637 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (далі – Постанова). Зокрема, запропонованими змінами встановлюються Порядки призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та здійснення контролю за соціальними виплатами переселенцям за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Вказані зміни суттєво погіршують положення осіб, які вимушені були покинути свої домівки через збройний конфлікт на сході країни, вводять додаткові дискримінаційні механізми відновлення соціальних виплат та контролю за ними з боку держави. Тим більше, такі нововведення є критичними в умовах повсюдного припинення виплат усіх видів соціальної допомоги та пенсій тисячам переселенцям протягом майже п’яти місяців, що стало наслідком неприйняття Урядом змін до Постанови КМУ від 01.10.2014 №509.

Прийняттям змін до Постанови КМУ №637 передбачається:

1. Введення системи перевірок місць фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб як умови для призначення (відновлення) чи відмова у призначенні (відновленні) усіх видів соціальних виплат навіть у тому разі, коли у загальному порядку, для всіх громадян України, така перевірка місця проживання не передбачена (наприклад, для призначення пенсії).
2. Відповідно до п. 10 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО, за наслідками проведеної перевірки складається Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї за встановленою формою, який підписується всіма повнолітніми дієздатними внутрішньо переміщеними особами, а у випадках, визначених чинним законодавством – їхніми законними представниками. Це означає, що на момент проведення обстеження всі члени сім’ї – ВПО повинні знаходитися за місцем фактичного проживання/перебування (хоча практика показує, що зазвичай такі перевірки проводяться без попередження, у робочий час, коли переселенці, як і будь-які інші громадяни України, можуть знаходитися, наприклад, на роботі чи у будь-якому іншому місці). Ця вимога сама по собі обмежує свободу пересування осіб, гарантовану ст. 33 Конституції України, та прямо суперечить нормі статті 12 ЗУ “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”, якою встановлено, що не є підставою для скасування довідки внутрішньо переміщеної особи її відсутність за місцем проживання до 60 днів (а в окремих випадках – до 90). Крім того, порушенням гарантованої свободи пересування є вимога до переселенців у 10-денний строк письмово повідомляти про зміну їхнього фактичного місця проживання/перебування управління праці та соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування.
3. Створення додаткового органу – Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам – який буде мати повноваження, судячи із назви органу, призначати та відновлювати соціальні виплати виключно переселенцям, потягне за собою необґрунтоване затягування процесу призначення та відновлення соціальних виплат. Крім того, незрозуміло, яким чином будуть розмежовуватися повноваження управлінь соціального захисту населення, Пенсійного Фонду України тощо, які проводять, відповідно до чинного законодавства призначення соціальних виплат всім громадянам України, із новоствореними Комісіями.
4. Незрозумілою та такою, що суперечить принципу юридичної визначеності, є норма п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО, відповідно до якої за наслідками розгляду питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат, з урахуванням акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, Комісія приймає рішення щодо призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту їх припинення, у тому числі, з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, або інших органів, що здійснюють соціальні виплати. У Порядку не деталізується, яким чином і яку саме інформацію, що міститься у акті обстеження, Комісія повинна врахувати, і що може призвести до відмови у призначенні (продовженні) соціальних виплат. Також непрозорою є вимога врахування інформації про стан фінансування, оскільки порушення зобов’язань держави у сфері соціального захисту населення, гарантованому ст. 46 Конституції України, не можуть бути виправдані відсутністю бюджетних асигнувань чи поганою економічною ситуацією в країні.
5. Дискримінаційна за своєю суттю додаткова підстава для відмови у призначенні (відновленні) соціальних виплат переселенцям у разі їхньої відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, вказаним у заяві про її призначення (відновлення), передбачена п. 16 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО. При цьому, зокрема, не вказані строки відсутності (наприклад, строк тривалої відсутності визначений Законом). Це може призвести до того, що на практиці, відсутність переселенця вдома на момент проведення обстеження  матеріально-побутових умов сім’ї буде вважатися відсутністю переселенця за місцем свого фактичного проживання/перебування та може стати піставою для відмови у призначенні (продовженні) виплат.
6. Само по собі прийняття окремого Порядку здійснення контролю за соціальними виплатами внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, є таким, що порушує принцип заборони дискримінації за будь-якою ознакой, а також норму ст. 14 Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”, відповідно до якої ВПО користуються тими ж правами та свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в України. Також цією нормою прямо забороняється дискримінація ВПО при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на тій підставі, що вони є переселенцями.
7. Уряд пропонує контролювати соціальні виплати переселенцям шляхом проведення періодичних перевірок місця проживання/перебування силами працівників управлінь соціального захисту населення (один раз на шість місяців), а також додаткових перевірок так званими “мобільними групами”,  із залученням  представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Нацполіції та Пенсійного фонду. Проте ще більшу занепокоєність викликають підстави для проведення  додаткових перевірок, перелік яких міститься у пп.3.1 – 3.5 нового Порядку здійснення контролю за соціальними виплатами внутрішньо переміщеним особам. Зокрема, це може бути так звана “власна інформація” УПСЗН, або інформація органів державної влади (у тому числі, МВС, СБУ, Держприкордонслужби, Нацполіції, ДМС), органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, волонтерських, благодійних організацій тощо, що може свідчити про масовий збір персональних даних переселенців та обмін ними поза встановленими процедурами, що порушує право на приватність та норми ЗУ “Про захист персональних даних”.
8. Строк, протягом якого ВПО, що був відсутній в момент проведення перевірки за місцем свого фактичного проживання/перебування, повинен з’явитися до УПСЗН для підтвердження місця проживання (три дні після складання акту та ще три дні – після направлення запрошення листом). У випадку, якщо переселенець не з’явиться у встановлений строк, соціальні виплати будуть йому призупинені (хоча такої процедури, як  і самого поняття “призупинення” не існує у законодавсті, що регулює призначення, продовження та поновлення соціальних виплат). У цьому разі, процедура  їхнього поновлення включає в себе звернення ВПО до Комісії із відповідною заявою, проведення обстеження матеріально-побутових умов та складання відповідного акту. У разі позитивного рішення Комісії, соціальні виплати поновлюються лише через два місяці з місяця прийняття рішення про призупинення таких виплат. Соціальні виплати таким особам за два місяця до їх поновлення не здійснюються (крім випадків, коли заявник перебуває у складних життєвих обставинах і з поважних причин не виконав вимоги структурного підрозділу з питань соціального захисту населення), що суперечить чинному законодавству України та порушує право ВПО на соціальний захист без дискримінації.
9. У разі, якщо соціальні виплати були зупинені через скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, повторне призначення можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, прийняті Кабінетом Міністрів України зміни до Постанови КМУ від 05.11.2014 №637 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” носять відверто дискримінаційний характер, грубо порушують права переселенців та свободи, гарантовані Конституцією України, фактично обмежуючи свободу пересування ВПО, право на соціальний захист та принцип заборони дискримінації. Крім того, будь-які обмеження прав людини можуть запроваджуватися виключно на підставі Закону, проте Уряд відкрито вводить обмеження прав переселенців і закріплює їх у Постанові Уряду, що суперечить Конституції України та міжнародні зобов’язанням держави в сфері забезпечення та захисту прав людини.