(Не)тимчасове житло: старший юрист БФ «Схід SOS» Ярослав Таранець розповів виданню «Трибун» про житлові виклики переселенців

Після початку вторгнення рф в Україну мільйони людей залишили свої домівки з надією швидко повернутися. Та, на жаль, уже на роки для багатьох домом стали місця тимчасового проживання: модульні будинки, гуртожитки та інші тимчасові прихистки, реальність умов у яких не завжди відповідає очікуванням. Ті, хто мають фінансову можливість, орендують житло, але часто за завищеними цінами, без договорів і з постійним відчуттям нестабільності.

Попри урядові програми з компенсації, відновлення зруйнованого житла, пільгові іпотеки, тисячі людей реально не можуть скористатися цією допомогою через бюрократію, недосконале законодавство чи обмежене фінансування.

Старший юрист Благодійного фонду «Схід SOS» Ярослав Таранець розповів виданню «Трибун» про ключові виклики функціонування тимчасового житла, компенсаційні та кредитно-інвестиційні механізми для переселенців та проблеми, з якими вони стикаються на практиці.

Основні тези з матеріалу читайте нижче:

Виклики тимчасового житла:

• його ніколи не вистачить на всіх;
• його завжди повинен хтось утримувати.

«Здебільшого тимчасове житло наявне завдяки міжнародним і національним неурядовим організаціям. Громади ж часто не мають фінансових і кадрових ресурсів для реалізації таких програм, тож змушені шукати нові партнерства серед громадського сектора», – зазначив правозахисник.

Фінансування
Ярослав Таранець також зауважив, що практика фінансування місць тимчасового проживання відрізняється залежно від того, хто опікується питанням:

• якщо це національна або міжнародна неурядова організація – після 3 років сталого фінансування навіть найбільш спроможні донори зазвичай можуть змінювати вектор інтересів і очікують, що за такий період жителі МТП мали б інтегруватися в приймаючу громаду та знайти постійне житло;
• щодо МТП, які фінансуються з місцевих бюджетів, – законодавством там передбачено безкоштовне проживання, але місцеві бюджети не завжди спроможні це забезпечити. «Ми фіксуємо випадки, коли переселенці змушені платити за проживання, комунальні послуги тощо», – зазначив юрист.

Компенсації
Компенсаційний механізм за спожиті комунальні послуги під час розміщення ВПО є, але він дуже складний у реалізації – компенсацію виплачують із затримкою у 2-3 місяці, а уповноважені органи не завжди приймають документи на компенсацію.

Альтернатива
За словами правозахисника, альтернатива є, але для людей, які мають стабільний високий дохід. Держава створила кілька ефективних кредитно-інвестиційних механізмів, що дозволяють купити житло в іпотеку для ВПО:

• державна програма «єОселя»;
• кредит для ВПО за грантові кошти уряду Німеччини, що надаються через німецький банк розвитку KFW.

Про «єВідновлення»
Програма «єВідновлення» передбачає, що люди отримують житлові сертифікати, якщо мають акт обстеження зруйнованого житла. Однак юрист зауважує, що фіксуються факти, коли люди з прифронтових територій не можуть отримати житлові сертифікати за зруйноване житло, бо комісії з обстеження не мають змоги оглянути об’єкт і скласти відповідний акт через активні бойові дії.

Загалом же скористатися цією програмою можуть лише громадяни, житло яких було зруйновано або пошкоджено на підконтрольній уряду України території з 2022 року.

«Щодо обстеження зруйнованого житла в межах програми «єВідновлення» наразі запропоновано альтернативні підходи для обстеження, як-от встановлення факту руйнувань за фото- та відеоматеріалами, проте це залишається на рівні законодавчої ініціативи», – розповів правозахисник.

Оренда житла
Для оренди житла родинами ВПО, які не мають високого доходу, Мінсоцполітики запустило експериментальний проєкт із надання субсидій. Сума розраховується залежно від сукупного доходу родини. Однак для отримання субсидії необхідно підписати договір оренди та надати його до Пенсійного фонду, а більшість орендодавців не хочуть демонструвати комерційну діяльність перед державою.

Відсутність довгострокової стратегії
На жаль, наразі проблема довгострокової стратегії для переселенців та компенсаційний механізм для жителів ТОТ залишаються актуальними. Українці з тимчасово окупованих територій уже роками живуть у невизначеності й через брак постійного житла не інтегруються в приймаючі громади. Відомі непоодинокі випадки, коли люди повертаються у власне житло на прифронтових територіях, наражаючи себе та свою родину на небезпеку.

Читайте матеріал видання «Трибун» за посиланням.

Нагадаємо, у серпні БФ «Схід SOS» передав будівельні матеріали для мешканців Куп’янської громади на суму понад 110 000 грн.