Кому, коли і для чого варто подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків: роз’яснення від юриста БФ «Схід SOS» Владислава Платонова
Подання заяви до Міжнародного реєстру збитків – один із ключових інструментів фіксації наслідків втрат, завданих агресією рф. Видання «Східний варіант» підготувало відповіді на поширені питання щодо реєстру, а юрист Благодійного фонду «Схід SOS» Владислав Платонов детально пояснив, як працює цей механізм.
Ділимося головним:
- Навіщо подавати заяву до Міжнародного реєстру збитків?
Заяву в Міжнародний реєстр збитків можна подати в разі отримання шкоди чи втрат, завданих агресією рф проти України. Він створений для збору інформації про обсяги та наслідки цієї шкоди. Хоча наразі реєстр не визначає розмір збитків і не призначає компенсації, він слугує важливою базою для створення міжнародного механізму виплати компенсацій постраждалим.
- Як подати заяву на компенсацію через Міжнародний реєстр збитків?
Подати заяву можна самостійно через вебпортал або застосунок «Дія». У розділі «Репарації: Міжнародний реєстр збитків» потрібно обрати категорію заяви, заповнити необхідну інформацію і підтвердити все за допомогою електронного підпису або через Дія.Підпис. Деякі ЦНАПи надають допомогу в цьому питанні.
- Хто й за якими категоріями може подати заяву?
«Переселенці можуть подати заяву за всіма категоріями, яких наразі 16. Постраждалі, які не мають довідки ВПО, можуть подати заяву на всі категорії, крім пов’язаних із вимушеним внутрішнім переміщенням», – пояснив юрист.
Категорії, за якими можна подати заяву в реєстр:
A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення
A1.2 Вимушене переміщення за межі України
А2.1 Смерть близького члена сім’ї
A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім’ї
A2.3 Серйозні тілесні ушкодження
A2.4 Сексуальне насильство
A2.5 Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження чи покарання
A2.6 Позбавлення свободи
A2.7 Примусова праця або служба
A2.8 та A2.9 Насильницьке переміщення або депортація дітей та дорослих
А3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна
А3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна
А3.3 Втрата житла або місця проживання
А3.5 Втрата приватного підприємництва
А3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях
- Які збитки фіксують у першу чергу?
Міжнародний реєстр збитків фіксує найбільш критичні та прямі наслідки російської агресії:
«За сталою практикою спершу фіксують пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (категорія А3.1). Це одна з основних категорій заяв, що найбільше подаються постраждалими особами через Дію. Також фіксують вимушене внутрішнє переміщення (категорія А1.1) та втрату доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях (категорія А3.6)».
- Чи можуть подавати заяви до реєстру збитків переселенці з 2014 року?
Наразі реєстр приймає заяви лише щодо збитків, завданих із початку повномасштабного вторгнення.
«Переселенці з 2014 року можуть подати заяви в різних категоріях, але виключно щодо тих фактів, які настали з 24 лютого 2022 року. Наприклад, якщо їхня власність була окупована або знищена, відбулося повторне внутрішнє переміщення, втрата доступу до житла, смерть близької людини після цієї дати», – пояснює Владислав.
Щодо тих фактів, які відбувалися в період із 2014 року до 24 лютого 2022 наразі немає остаточного рішення. Юрист припускає, що, можливо, у перспективі будуть зміни, і Реєстр збитків почне приймати заяви.
- Як зареєструвати втрату роботи через війну?
Нещодавно в Україні розпочалося бета-тестування нової категорії в Реєстрі збитків А3.4 – «Втрата оплачуваної роботи» через агресію російської федерації.
Для того, щоби протестувати функцію і подати заяву в цій категорії знадобляться ідентифікаційний код та електронна пошта. Частину інформації система підтягне з електронних реєстрів, а решту – потрібно внести вручну.
- Які докази потрібно подавати?
Докази, що подаються до реєстру, мають підтверджувати настання збитків, втрати чи шкоди, про які йдеться в заяві.
«Це залежить від категорії, бо для кожної заяви розроблена певна форма, що містить опис інформації та доказів, які потрібно заповнити і завантажити. Також можна подати додаткову інформацію і документи, які можуть бути долучені для обґрунтування заяви», – прокоментував правозахисник.
Основні докази, які можуть знадобитися, залежно від категорії заяви:
- Фотографії або скріншоти з відеоматеріалів.
- Документи, що підтверджують право власності або користування.
- Медичні документи.
- Довідки, витяги з реєстрів.
- Інші матеріали, передбачені формою заяви.
У грудні 2025 року лідери з усієї Європи та світу ухвалили Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії як правонаступниці Реєстру збитків для України, яка надалі буде розробляти компенсаційний механізм для постраждалих. Комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо заяв, поданих до Реєстру збитків для України, та визначатиме розмір компенсації, якщо така має бути, у кожному окремому випадку.
Прочитати матеріал повністю можна за посиланням. Детальніше про категорії та правила подання заяв до Реєстру збитків дізнавайтеся тут.
Отримати юридичну допомогу можна на гарячій лінії БФ «Схід SOS»: 0800 332 614 (пн-сб з 8:00 до 18:00).
Консультуємо й у месенджерах:
+38 099 710 48 72 (вайбер);
+38 096 108 60 48 (телеграм).
У Дніпрі отримати юридичну консультацію можна щовівторка з 10:00 до 17:00 за попереднім записом: +38 063 288 67 88 (Владислав).
Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада прийняла закон, який скасовує сплату комунальних послуг за пошкоджене та зруйноване житло.
