Знищене дитинство: БФ «Схід SOS» документує свідчення злочинів рф проти українських дітей
Діти – одна з найбільш вразливих категорій населення під час війни.
Численні вбивства та поранення, депортація, що супроводжується розлученням дітей із батьками, перешкоджання доступу до освіти, поширення російської військової пропаганди на ТОТ, непоправні психоемоційні наслідки – неповний список злочинів, що вчиняє росія проти українських дітей.
Сьогодні ми публікуємо свідчення про жорстокі злочини росії проти українських дітей. Ворог руйнує юні життя щодня і ми маємо про це говорити. Тільки-но випускники ліцею №1 імені Густава Олізара з села Коростишів на Житомирщині замість свята останнього дзвінка прийшли на цвинтар, де поховані їхні друзі – ліцеїсти віком 8, 12 та 17 років, що загинули внаслідок масованої атаки військ рф вночі 25 травня в Коростишівській громаді.
У ніч на 31 травня армія рф атакувала керованою авіабомбою житлову забудову села Долинка Пологівського району Запорізької області. Внаслідок цього загинула 9-річна дівчинка, 16-річний хлопець отримав важкі поранення.
Від 2014 року ми документуємо воєнні злочини, що вчиняє рф в Україні – ці свідчення є доказами жорстокості агресора й сили українських матерів. Усі імена змінено з міркувань безпеки. Із початку повномасштабного вторгнення ми провели 901 інтерв’ю й задокументували 1560 ймовірних воєнних злочинів. Ці дані передаються до правоохоронних органів України та міжнародних судових установ, адже злочинці повинні понести відповідальність.
Цілеспрямоване вбивство дитини під час евакуації
Зафіксовано численні випадки цілеспрямованих обстрілів російськими військовими цивільного транспорту, в якому перебували батьки разом із дітьми. Зокрема, у період тимчасової окупації Харківської області в 2022 році, в архіві задокументованих випадків є історія про те, як російський снайпер обстріляв автомобіль, у якому знаходилась жінка, її чоловік та онука. Внаслідок поранення дитина померла:
«Дріб. По машині вдарило, дідусь пригальмував. Онука сиділа позаду. Почала лізти між нами наперед. Я їй кажу: «Катюшечка, сядь. Зараз приїдемо додому, все буде добре». Вона піднімає курточку, а там – дірочка. На грудях отут. Якраз вище шлунка».
Поранення дитини внаслідок обстрілу житлового будинку
Обстріл росією житлової інфраструктури призводив як до загибелі, так і до поранень серед дітей, які сподівалися бути в безпеці в рідному домі. Під час одного з обстрілів села Котляреве в Миколаївській області поранення зазнала 15-річна дівчинка:
«Обстрілювали нас і «Гради», і танки. Першою була зруйнована хата в селі Котляреве по вулиці Пушкіна. Там знаходилися дитина близько п’ятнадцяти років. У неї було поранення в голову. Мати її вивезла з України, і там її прооперували. Дитина, слава богу, жива-здорова».
Навмисна депортація дитини до рф та розлучення з рідними
Під виглядом «евакуації» українських дітей депортовували на російську територію. Свою історію розповіли сестери із села Новокраснянка Луганської області. Наприкінці березня 2022 року дві сестри Вікторія та Анна разом із матір’ю були депортовані під виглядом евакуації до Рязанської області, а після передчасної смерті матері дівчаток одразу доправили до російського притулку:
«Пройшло дві години з маминої смерті, може, менше, нам одразу сказали: «Збирайте свої речі, ми їдемо в дитбудинок». А на наступний день, після маминих похорон, нас забрали в тубдиспансер і лікували незрозуміло від чого. Відібрали наші речі, видали інші, телефони теж відібрали. Але сестра наполягла, щоб їх залишили і ми могли спілкуватися з нашими сестрами, вона сказала: «Я маю спілкуватися з ними, або я не віддам телефон». Тому нам повернули телефони».
На щастя, старшій сестрі Ользі вдалося оформити опіку над дівчатками та повернути їх із території рф додому в Україну, попри спроби керівництва дитбудинку створювати бюрократичні перешкоди:
«Документи на них оформлювала. Директору закладу подзвонила і сказала: «Щоб їх нікуди на опіку не готувала, тільки для мене». Через тиждень вона мені дзвонить і каже, що спочатку має пройти пів року й лише потім заклад підготує опіку. Я відповіла: «Які пів року? Як зберу документи, так і приїду. Ви не маєте встановлювати графіки. Як підготую опіку, так і приїду».
Голод та ізоляція під час блокади міста військовими рф
Блокада Маріуполя російськими військами призвела до нестачі продуктів харчування та води для цивільного населення. Тривалий час діти жили в умовах голодування, через що в малолітньому віці вони зіткнулися з усвідомленням можливості власної смерті. Про такий випадок розповіла Тетяна, яка зі своїми двома дітьми 11 та 8 років перебувала в укритті:
«У нас закінчилася вівсянка та манка, я сушила хліб, але потім скінчилися і всі сухарики, тушонка, рибні консерви. Уже не було їжі, навіть по воду ніхто не ходив. Три дні ми їли 2 ящики мандарин, які нам подарували наші сусіди з дев’ятого поверху, азербайджанці. Для мене найстрашнішим було, коли молодший син запитав: «Мамо, скільки в нас залишилося їжі? Мамо, через скільки ми помремо?».
Нав’язування російської пропаганди через освіту
Дітей, що знаходяться на ТОТ, окупаційна адміністрація примушує отримувати освіту за російськими стандартами. У випадку, якщо батьки не реєструють дитину в російській школі, їм погрожують позбавленням батьківських прав:
«Ходили вчителі разом із військовими зброєю і казали: «Не пустите дітей у школу – заберемо дітей, бо ви не даєте їм навчатися».
Нав’язування російської ідентичності та приниження гідності
Навчальні програми, за якими діти на ТОТ вимушено здобувають освіту, переповнені заходами з ідеологічного та так званого «патріотичного виховання». По-перше, це означає, що діти не здобувають освіту належного рівня, по-друге, відбувається зміна ідентичності дитини. Про це розповіла Тетяна – випускниця однієї зі шкіл на ТОТ Донеччини:
«19-те квітня – це урок пам’яті загиблих «захисників» днр, випускників шкіл, тобто день пам’яті загиблих бойовиків, які були батьками дітей із наших шкіл. Друга половина квітня – це конкурс інсценування військової пісні, 9-те травня – «день перемоги». Там усе: стінгазети, пісні, класні години на кожному з уроків, гала-концерт, конкурс співу, акція «пошей воєнний платок» і віртуальний парад «бєзсмєртний полк».
Крім того, Тетяна, її однокласники та інші учні школи зіткнулися з приниженням честі та гідності. Вчителі запевняли дітей, що ті ні на що не здатні та переконували в тому, що учні в росії набагато здібніші:
«Слухали від вчителів, що ми недостатньо розумні для російської програми. На всіх предметах нам натякали, що єдине наше майбутнє – це поїхати з місцевих шкіл до російських університетів. Але водночас нам завжди казали, що: «Ви недостатньо розумні для тих університетів».
Психологічне виснаження дітей
Бойові дії, що веде росія проти України, призводять до жахливих наслідків для психоемоційного стану дитини. Про це розповіла одна з психологинь, яка надає психологічну допомогу українським дітям за кордоном:
«У дітей спостерігається підвищена тривожність, яка повʼязана зі спілкуванням з однолітками й навіть іноді з батьками, з дорослими. Були в мене кейси, коли діти, що знаходяться за кордоном, надмірно хвилювалися за батьків, які залишилися в Україні… Поширені звичайні дитячі проблеми: стосунки між собою, з навчанням, із концентрацією уваги».
Водночас педагоги, що працюють із дітьми, які знаходяться або тривалий час перебували в окупації, повідомили документаторам БФ «Схід SOS», що такі учні пригнічені та закриті. Ірина Миргородська, вчителька одного з бахмутських ліцеїв, розповіла про свій досвід педагогічної роботи з дітьми, що перебувають на ТОТ:
«Знаєте, діти на ТОТ закриті. Я думала, якщо живеш у цій бульбашці – бульбашці переселенців, людей, які на ТОТ, то воно нормально сприймається, що діти не розповідають про особисте життя, не діляться в які ігри грають. Можливо, так на всіх вплинуло те, що всі постійно в стресі. Але потім я пішла працювати в одеську школу. Тут діти не такі, вони розповідають і що вдома відбувається, і в що вони грають, і загалом вони спілкуються. Перший місяць у мене був шок. За два роки роботи на ТОТ я відвикла від того, що діти на підконтрольній Україні території відкриті, веселі, жартують».
Документування воєнних злочинів здійснюється в межах проєкту «Підтримка постраждалих від війни вразливих груп населення та жителів віддалених територій України» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю фонду та не обов’язково відображає позицію ЄС (European Union in Ukraine).
