Знання, що стають діями: як освітній проєкт «Школу-вгору» від БФ «Схід SOS» перетворюється на зміни в громадах
На початку серпня 2026 року відбулася фінальна подія проєкту «Школу-вгору» від Благодійного фонду «Схід SOS» в Одесі.
Ми зібрали майже 50 освітян, освітянок та учнів із різних куточків України, які від початку 2025 року року навчалися проєктному менеджменту (Буткемпи-2025 та 2026) і цифровим компетентностям – шукали інноваційні рішення для викликів своїх шкіл і громад та перетворювали власні ідеї на корисні проєкти.
До фінальної події долучилися наші данські партнери: членкиня правління Danish Helsinki Committee for Human і директорка Ukrainian-Danish Youth House Rights – Джулі Арнфред Бойесен, заступник голови правління (Vice Chair) Danish Helsinki Committee for Human Rights – Лейф Лонсманн Ларсен, членкиня правління Danish Helsinki Committee for Human Rights та координаторка проєктів організації – Юлія Самохвалова. Вони поділилися з учасниками досвідом українсько-данського партнерства, розповіли про важливість співпраці Danish Helsinki Committee for Human Rights із БФ «Схід SOS» та на яких принципах вона ґрунтується.
Окремо представили практичний досвід організації українсько-данського партнерства: пояснили як відбувається комунікація, спільне планування і координація між партнерами.
Учасники й учасниці проєкту змогли зустрітися з тими, хто підтримує нашу роботу, а партнери – на власні очі побачити, як ця підтримка перетворюється на конкретні зміни в школах і громадах в умовах війни.
Серед тих, хто взяв участь у зустрічі були і представники шкіл, які долучилися до проєкту «Школу-вгору» з опанування проєктного менеджменту. Цьогоріч – це 5 закладів освіти з Дніпропетровщини, Миколаївщини, Чернігівщини та Сумщини, команди яких за шість місяців пройшли шлях від визначення потреби до реалізації власних суспільно корисних проєктів.
Ділимося історіями, як потреби перетворилися на підтримку в громадах.
1. Привовчанський ліцей: ботанічний сад як простір для відновлення
У Привовчанському ліцеї на Дніпропетровщині шукали спосіб створити для дітей і мешканців громади місце, де можна не лише навчатися, а й відновлюватися. Так з’явилася ідея повернути до життя шкільний ботанічний сад – простір просто неба, який можна використовувати для терапевтичних практик, спілкування і активностей.
Команда ліцею пропрацювала цю ідею з менторами в межах проєкту «Школу-вгору» й дійшла до планування конкретних рішень. Підтримка БФ «Схід SOS» дала можливість перетворити задум на практичну ініціативу та відновити простір, відкритий не лише для учнів, а і для всієї громади.
Тепер ботанічний сад працює як місце відновлення та взаємодії на свіжому повітрі. І це приклад того, як шкільний простір може виконувати значно більше функцій, ніж просто бути місцем для уроків.
2. Дніпровська гімназія №46: навчитися бачити в кризі виклик, а не глухий кут
Для команди Дніпровської гімназії №46 одним із викликів стало те, як допомогти підліткам не залишатися сам на сам із тривогою та невизначеністю, які приносить війна. Відповіддю став десятиденний антикризовий вишкіл «Успіх можливий в умовах кризи» для 50 дітей віком 10–14 років.
У таборі підлітки працювали в командах, вчилися комунікувати, розподіляти ролі, шукати рішення та сприймати проблему не як безвихідну ситуацію, а як виклик, із яким можна працювати. Фіналом стала благодійна артподія, яку учасники організували самостійно: вони зібрали 7229 гривень і вирішили спрямувати кошти на допомогу притулку для тварин.
Водночас зміни відбулися не лише з дітьми. Дев’ять педагогів стали менторами-фасилітаторами та опанували інструменти неформальної освіти, психологічної підтримки і проєктної роботи. Частину цих підходів вони вже переносять в освітній процес. Саме так підтримка БФ «Схід SOS» у межах проєкту допомогла створити не просто десятиденний табір, а модель, яка може працювати в гімназії і надалі.
3. Прибузький ліцей: простір, у якому можуть працювати самі вчителі
Після знищення будівлі Прибузького ліцею російською ракетою у 2022 році педагоги і далі працювали в пристосованих приміщеннях селищної ради. Умови були далекими від комфортних: для підготовки до уроків та іншої роботи вчителі мали обмежений простір, а технічні можливості не відповідали щоденним потребам школи.
Команда вирішила, що відновлення освітнього процесу – це також турбота про тих, хто цей процес щодня забезпечує. У межах проєкту «Місія 4.5.0. Захист. Контроль. Спокій» ліцей облаштував робочий простір для педагогів, забезпечив його необхідною технікою та швидкісним інтернетом, зокрема в сховищі. З’явилася і зона емоційного відновлення із живою стіною для квітів.
Окремим результатом стала розробка гайдбуку «4.5.0. Як працювати без жала». Його команда створювала разом із методичними об’єднаннями інших ліцеїв громади та представниками відділу освіти. Після апробації посібник отримав понад 80% позитивних відгуків і був підготовлений до поширення серед інших закладів. За словами команди, завдяки новому оснащенню та інструментам планування вчителі змогли вивільнити приблизно п’ять робочих годин на тиждень і більше не витрачати власні кошти на базову канцелярію.
4. Сновський ліцей №3: простір, де діти можуть створювати технології, а не лише користуватися ними
У прикордонній Сновській громаді команда ліцею хотіла розширити доступ дітей до сучасної STEM-освіти. Так з’явилася ідея створити простір робототехніки «ProSTEM Сновськ» – місце, де технології можна не просто вивчати, а випробовувати власноруч.
Завдяки підтримці БФ «Схід SOS» ліцей облаштував STEM-простір і отримав сучасне обладнання. Учні пройшли курс LEGO, конструювали та програмували роботів, брали участь у дружніх змаганнях, а педагоги підвищили компетентності у використанні STEM-технологій та LEGO Education.
Команда також поділилася набутими знаннями з колегами з інших закладів громади та навколишніх сіл. Педагоги виїжджали до них і проводили навчання – пояснювали як працювати з обладнанням та використовувати можливості нового STEM-простору. Тож ініціатива вийшла за межі одного ліцею і стала ресурсом для дітей і вчителів з усієї громади.
Нині «ProSTEM Сновськ» працює як простір для уроків, гурткової та позакласної роботи. У ліцеї започаткували постійний гурток LEGO, а придбане обладнання використовуватимуть і надалі. Це створює основу курсу «Робототехніка» для учнів 5–6 класів та нових освітніх ініціатив у громаді.
5. Ямпільський ліцей №2: місце, де можна бути разом і відновлюватися
У Ямпільському ліцеї №2 на Сумщині команда шукала відповідь на інший виклик – як підтримати учнів, допомогти їм пережти напруження війни та водночас створити більше можливостей для взаємодії. Так виникла ідея мобільного хабу стійкості «360°», який мав стати простором для спільних активностей та психоемоційної підтримки.
Під час роботи над проєктом команда не просто сформулювала потребу, а пропрацювала її як конкретне рішення: мобільний формат дозволив зробити простір гнучким і наближеним до дітей. Підтримка в межах нашого проєкту «Школу-вгору» дала можливість команді пройти шлях від ідеї до реалізації – з менторським супроводом, плануванням і ресурсом для втілення задуму.
У результаті хаб «360°» став додатковим простором для взаємодії та підтримки учнів. Його цінність – не лише в облаштованому місці чи проведених активностях, а в можливості створювати для дітей середовище, де вони можуть спілкуватися, бути почутими й отримувати підтримку в умовах війни.
Пишаємося досягненнями учасників і учасниць, адже кожна із цих історій показує: зміни починаються з тих, хто щодня бачить потреби своєї школи та громади й готовий діяти. Для нас «Школу-вгору» – це про те, щоби підсилювати таких людей: давати їм знання, менторську підтримку й ресурси, аби власні ідеї могли ставати конкретними рішеннями і змінювати життя громад.
Навчання з проєктного менеджменту організовано Благодійним фондом «Схід SOS» у межах проєкту «Школу вгору: зміцнення потенціалу прифронтових та переміщених шкіл в Україні» спільно з Данським Гельсінським комітетом з прав людини за підтримки CISU.
Нагадаємо, наприкінці травня команда освітнього напряму Благодійного фонду «Схід SOS» відвідала Копенгаген, де представила результати проєкту «Школу-вгору» в Українському домі. Що вдалося обговорити на зустрічі – читайте тут.
