Залякування з боку окупантів, труднощі зі зв’язком і нестача інформації: фахівчині БФ «Схід SOS» розповіли виданню «Вчися.Медіа» про освіту на ТОТ

«У разі відмови віддавати дитину до окупаційної школи батьків можуть звинуватити в «невиконанні батьківських обов’язків». Саме тому чимало дітей змушені відвідувати її, а після занять – таємно навчатися в українських закладах у дистанційному форматі. Ми фіксували випадки, коли батьки зашторювали вікна, щоб ніхто не дізнався, що дитина навчається за українською програмою, а деякі родини навіть намагалися переховувати дітей, щоб не віддавати їх до окупаційних шкіл», – розповідає координаторка напряму документування воєнних злочинів Благодійного фонду «Схід SOS» Катерина Дорош про реалії освіти на тимчасово окупованих територіях.

Освіта на ТОТ – це виклик для українських дітей та їхніх родин і болюча для усвідомлення тема. Окупаційна влада насаджує українським дітям та молоді російську пропаганду та ідеологію. А доступ до онлайн-навчання в українських школах ускладнений через нестабільний зв’язок, а також страх переслідувань і покарань.

Менеджерка освітніх програм БФ «Схід SOS» Юлія Кішенко зазначила, що кількість дітей, які перебувають у тимчасовій окупації та продовжують дистанційне навчання в українських школах, з кожним роком повномасштабної війни зменшується:

• 158 077 осіб (дані за вересень 2022 року);

• 68 020 осіб (вересень 2023-го);

• 44 283 особи (вересень 2024-го);

• 35 361 особа (вересень 2025-го).

Катерина Дорош та Юлія Кішенко розповіли виданню «Вчися.Медіа» про головні виклики освіти на ТОТ, доступ до українського навчання та необхідні державні рішення.

• Про бар’єри у доступі до української освіти

На початку цього року БФ «Схід SOS» презентував аналітичний звіт «Порушення міжнародного гуманітарного права у сфері освіти в Україні (лютий 2022 – травень 2025)», у якому зібрав свідчення про системне перешкоджання доступу до української освіти з боку росії, що розпочалося ще у 2014 році:

• спершу українську мову поступово витісняли з програм на ТОТ, а згодом вона фактично зникла з освітнього процесу;

• до шкільного календаря поетапно вводили державні свята рф;

• учителів та учительок зобов’язували працювати за методичними матеріалами, які містять політизовані інтерпретації подій та формують лояльність до російської держави.

Посилаючись на звіт, Катерина Дорош зазначила: якщо хтось із російських спецслужб виявить, що дитина навчається в українській школі, родині можуть загрожувати обшуки, перевірки телефонів, звинувачення в екстремізмі, а також погрози щодо позбавлення батьківських прав.

«Такі дії формують атмосферу страху й тотальної недовіри. Люди бояться комунікувати навіть в інтернеті, оскільки є ризик натрапити на представників спецслужб. Значною мірою доступ до української освіти залежить від особистих зв’язків, однак із часом вони слабшають або зникають. Часто батьки, побоюючись наслідків, ухвалюють рішення не залучати дітей до українського навчання, навіть якщо не підтримують окупаційну владу», – додала координаторка.

Додатковий бар’єр у доступі до української освіти – технічні труднощі. Юлія Кішенко зауважила, що через нестабільний зв’язок діти змушені виїжджати до інших населених пунктів у його пошуках, а навчання у двох школах призводить до надмірного навантаження.

• Про російську систему освіти

Одним із ключових елементів окупаційної освітньої політики є так зване «патріотичне виховання», яке має мілітаризований характер. На тимчасово окупованих територіях запровадили обов’язкові заняття під назвою «Разговоры о важном» – про історію росії, державні символи та військових як «героїв батьківщини». У класах створюють так звані «парти героя», присвячені представникам російської армії.

Крім цього, рф активно залучає дітей до різних організацій, як-от «Юнармия» та «Движение первых». Через них дітям нав’язують військові цінності та готують до ролі майбутніх військових російської армії.

«Ці практики не нові – їх застосовують ще з 2014 року. Ми фіксували випадки, коли дітям молодшого шкільного віку під час уроків демонстрували відео з насильством щодо українських військовополонених», – наголосила Катерина Дорош.

• Про роботу з дітьми та молоддю з ТОТ

Юлія Кішенко зауважила, що не всі вчителі та батьки знають про освітні можливості для дітей із ТОТ, зокрема про існування типової освітньої програми або педагогічного патронажу. За її словами, аналіз звернень від вступників і вступниць із ТОТ також свідчить про брак єдиного підходу з боку закладів професійної та фахової передвищої освіти до застосування відповідних нормативних положень. В окремих випадках це призводить до того, що в спрощеному вступі просто відмовляють.

«Освітній напрям нашого фонду також чекає на затвердження окремого Порядку визнання результатів навчання осіб, які проживали на ТОТ. Він необхідний, щоб діти та молодь могли отримати документи про повну загальну середню освіту, якщо вони навчалися за російськими освітніми програмами й не мали змоги відвідувати українські школи з міркувань безпеки», – наголосила Юлія Кішенко.

• Про те, як підтримувати зв’язок із дітьми на ТОТ

Фахівчині БФ «Схід SOS» переконані, що українським державним інституціям слід завчасно посилювати комунікацію щодо можливостей для дітей та молоді з ТОТ.

«Було б добре, якби в нас був окремий департамент, який займався питаннями освіти дітей та молоді з ТОТ – від школи до університету. Наразі повноваження розділені між різними департаментами, бракує системності та скоординованості», – зазначила Юлія Кішенко.

На її думку, державним інституціям варто:

• надавати більше інформаційної підтримки для педагогів і педагогинь, які працюють із дітьми з ТОТ;

• врегулювати нормативну базу щодо навчання осіб з ТОТ;

• збільшити обсяг місць, що фінансуються коштом державного бюджету за квотою-2 (*квота-2 – визначена кількість бюджетних місць для прийому вступників із тимчасово окупованих територій або територій активних бойових дій);

• забезпечити систематичне підвищення кваліфікації працівників і працівниць освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна»;

• створити при МОН України тематичний консультативно-дорадчий орган;

• забезпечити психологічну та фінансову підтримку вступників з ТОТ, які повертаються в Україну;

• сприяти в оформленні посвідчення особи на повернення в Україну (так званого «білого паспорта») для молоді з ТОТ в українських закордонних дипломатичних установах у найкоротші терміни.

Прочитати матеріал повністю можна за посиланням.

Корисні ресурси щодо вступу з ТОТ:

• добірка контактів і матеріалів про вступ, підтримку під час і після виїзду з ТОТ;

• лендинг із детальною інформацією щодо вступу.

Якщо вам потрібна консультація щодо вступу до українських університетів, процедури подання документів або освітніх можливостей, звертайтеся на гарячу лінію БФ «Схід SOS»: 0 800 332 614.

Консультуємо й у месенджерах:
+38 068 827 2895 (Telegram)
+38 095 374 82 70 (Viber)

Email: [email protected].

Нагадаємо, нещодавно Міністерство освіти і науки України оприлюднило актуальні контакти освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» для вступу молоді з ТОТ у 2026 році.