Верховна Рада ухвалила новий закон про житлову політику: що він передбачає
13 січня Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики». Це важливий крок, який скасовує застарілі норми (Житловий кодекс УРСР 1984 року й Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» 1992 року) та змінює підхід держави до житлової політики.
Ухвалений документ покликаний сформувати систему, у центрі якої людина, її потреби та реальні інструменти для доступу до житла.
В умовах повномасштабної війни та масового переміщення населення цей закон має особливе значення. Він впроваджує новий комплексний підхід до житлової політики: від створення та обліку житлового фонду до його розподілу й використання. Крім цього, чітко визначає роль держави в цій сфері, а також передбачає сучасні механізми забезпечення житлом.
Серед них:
- створення інституту соціальної (доступної) оренди житла. Він передбачає можливість компенсації громадянам державою до 100% орендної плати – точний відсоток залежить від соціального статусу, рівня доходів та майнового стану людини чи сім’ї;
- формування фондів житла для доступної оренди, яке не можна буде приватизувати чи продати;
- запровадження двох нових форм житла – доступного й соціального. Доступне житло – це житло, яке люди, що стоять у черзі на поліпшення житлових умов, зможуть придбати на пільгових умовах – використовуючи механізми, які запроваджуються. Соціальне житло – це житло, яким можна буде користуватися тимчасово на умовах так званої соціальної оренди;
- оренда з правом викупу. Це житло, яке після десяти років оренди люди зможуть отримати у власність, але цим правом можна буде скористатися тільки один раз. Платежі, які сплачував орендар за цей період, будуть надходити до спеціального револьверного фонду, з якого будуватимуть нове соціальне житло. У цей же фонд надходитимуть платежі й за вже згадану вище соціальну оренду, яка для кожної родини розраховуватиметься окремо;
- запровадження операторів доступного житла – компаній, які будуватимуть та керуватимуть таким житлом. Йдеться про два типи операторів – оператор соціального житла (муніципальна неприбуткова організація для підтримки вразливих груп) та оператор доступного житла (бізнес, що пропонує оренду з викупом чи продаж). Аби житло стало справді доступним для людей, закон пропонує інструменти його здешевлення: громади зможуть безкоштовно виділяти землю під забудову, надавати дешеві кредити або місцеві гарантії для їх залучення;
- розвиток інвестицій та співпраці між державою і бізнесом у житловій сфері;
- цифровізація процесів житлової політики – щоб кожна людина могла швидко і прозоро користуватися державними інструментами для оренди, будівництва або придбання житла.
Цифровізація унеможливить будь-які корупційні зловживання. Так, буде створено єдину інформаційно-аналітичну систему, яка, по-перше, оцифрує всі квартирні черги, по-друге – працюватиме як єдиний цифровий хаб, що об’єднає всі дані в одному місці та автоматично взаємодіятиме з іншими державними реєстрами. Громадяни зможуть бачити свій статус, отримувати пропозиції, користуватися відкритою інформацією про програми та фонди доступного житла.
Закон окремо акцентує на переселенцях та інших вразливих групах людей. Зокрема він визначає право на безоплатний прихисток для людей, чиє житло стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайних ситуацій. Водночас отримання тимчасового житла не позбавляє їх права скористатися іншими механізмами державної підтримки.
Нагадаємо, нещодавно БФ «Схід SOS» підготував коротку довідку про житлові ваучери для переселенців.
