Що має зробити держава у 2026 році для захисту прав постраждалих від війни? Презентація Дорожньої карти та 17 пріоритетних кроків для влади на 2026 рік
Сьогодні, 3 лютого, у приміщенні державного інформаційного агентства Укрінформ Коаліція організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, презентувала два важливі документи: Дорожню карту законопроєктів та 17 пріоритетних кроків держави на 2026 рік у сфері захисту прав людини в умовах війни.
Дорожня карта містить законопроєкти щодо захисту прав постраждалих від війни, які Коаліція рекомендує або не рекомендує до прийняття парламентом, а також визначає ті з них, що потребують доопрацювання. 17 пріоритетних кроків для влади на 2026 рік – це пакет рекомендацій для Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, спрямованих на посилення державної політики щодо захисту прав постраждалого населення і на підтримку зв’язків із жителями тимчасово окупованих територій.
Рекомендації щодо стратегічних кроків у цій сфері Коаліція правозахисних організацій готує вже протягом шести років. Деякі з них, на жаль, переходять із року в рік, трансформуючись та набуваючи нових рис і особливостей, але не втрачаючи своєї актуальності. Водночас цьогоріч уперше були запропоновані рекомендації не лише для уряду й парламенту, а і для президента.
Серед 17 пріоритетних кроків для влади на 2026 рік є зокрема такі рекомендації:
📌 Президенту України:
• просувати питання захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії рф, зокрема жителів ТОТ України, у процесі перемовин;
• забезпечити координацію безпечного виїзду дітей і молоді з ТОТ України й запровадження моделі їх комплексного супроводу та реінтеграції.
📌 Верховній Раді України:
• забезпечити координацію безпечного виїзду дітей і молоді з ТОТ України й запровадження моделі їх комплексного супроводу та реінтеграції;
• забезпечити належне функціонування національного компенсаційного механізму за знищені або пошкоджені внаслідок збройної агресії проти України об’єкти житлової нерухомості.
📌 Кабінету Міністрів України:
• розробити й забезпечити впровадження плану поступового розселення з місць тимчасового проживання (МТП);
• забезпечити вдосконалення державної системи евакуації цивільного населення, зокрема представників маломобільних груп населення.
Цьогоріч у лютому виповнюється 12 років від початку збройної агресії рф проти України. Під окупацією залишається майже 20% території України, і кожного дня держава-окупант продовжує руйнувати українські міста та вбивати цивільних і військових. Попри всі «мирні ініціативи» 2025 року, росія не демонструє намірів припинити війну проти України та її громадян. Ба більше, робить усе, щоб нищити зв’язок жителів тимчасово окупованих територій з Україною. За таких умов формування та реалізація державної політики із захисту прав постраждалих від війни залишається надважливим завданням.
Під час презентації представники і представниці Коаліції обговорили очікування від 2026 року у сфері захисту прав постраждалих від війни, визначили пріоритетні для ухвалення законодавчі ініціативи, а також наголосили на законопроєктах, які можуть заподіяти шкоду правам постраждалих і мають бути відхиленими.
«Подолання наслідків бойових дій, обстрілів українських населених пунктів, а особливо житлової та енергетичної інфраструктури, які не припиняються і у 2026 році, потребують подальших спільних дій держави, громадянського суспільства, міжнародних партнерів», – переконані представники Коаліції правозахисних організацій.
Ознайомитися з документами можна нижче.
Документи презентували:
• Анастасія Бурау – керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист»;
• Наталя Юрлова – провідна юристка з аналітики законодавства ГО «Донбас СОС»;
• Ольга Скрипник – голова правління Кримської правозахисної групи;
• Дмитро Спафаров – фахівець з національної адвокації «КримSOS»;
• Альона Луньова – директорка з адвокації Центру прав людини «ZMINA».
