Робота з тимчасово окупованими територіями: (не)системність, безпека та права людини – Ярослав Таранець в етері Громадського радіо
«Завдання держави – зважити і знайти баланс між тим, що, з одного боку, на тимчасово окупованих територіях продовжують проживати наші люди, українці, а з іншого боку – важливо дотримуватися безпеки. Цей баланс має бути чітко врегульований, без можливості широкого спектра свободи дій», – адвокаційник Благодійного фонду «Схід SOS» Ярослав Таранець в етері Громадського радіо розповів, чому Україна повинна вести безперервну роботу щодо тимчасово окупованих територій, які державні органи за це відповідають і чи захищає українське законодавство права людей з ТОТ.
Ділимося основними тезами:
- Про законодавство щодо колабораціонізму
На думку Ярослава Таранця, законодавча база, що регулює питання та права людей, які виїхали з ТОТ, потребує вдосконалень, оскільки наразі вона дає можливість різних трактувань і створює низку ризиків.
У той час, коли окупаційна влада намагається інтегрувати населення у свою державну та соціальну систему, перед людьми на ТОТ постає вибір: прийняти правила гри, які встановлюють в окупації, для власного виживання, або лишитися поза цією системою, але не мати можливості скористатися жодним з державних сервісів, звернутися до лікарні чи отримати пенсію.
Ярослав Таранець пояснив, що важливо законодавчо визначити, які дії вважаються небезпечними для національної безпеки України, а що можна трактувати як елемент виживання. Без цього люди на ТОТ не розуміють, що буде з ними, якщо вони виїдуть на підконтрольну уряду України територію. А російська пропаганда підживлює їхні сумніви.
- Про відповідальні за ТОТ державні органи
Ярослав Таранець переконаний, що Україна має вести системну та безперервну роботу стосовно тимчасово окупованих територій, оскільки росія робить на ТОТ усе можливе, аби розірвати зв’язки місцевого населення та українців на підконтрольній Україні території.
Певний час сферою ТОТ опікувалося Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Згодом його трансформували та перейменували на Міністерство національної єдності, а влітку 2025-го Мінреінтеграції остаточно ліквідували. Частина повноважень щодо питань ТОТ перейшла у відповідальність Міністерства розвитку громад та територій. Водночас ця сфера пов’язана з різними секторами та фактично всіма міністерствами України, пояснив правозахисник. Наприклад, питання документів, виданих в окупації, стосується Міністерства юстиції, а питання компенсації за втрачене житло – Міністерства розвитку громад і територій.
- Про складність видачі українських документів людям, які виїжджають з ТОТ
Питання отримання українських документів людьми, які виїхали з тимчасово окупованих територій, залишається складним. Наприклад, багато дітей, які народилися на ТОТ, ніколи не мали документів українського зразка.
Для держави викликом є питання звітності та обліку громадян, які виїжджають на підконтрольну Україні територію або ж перебувають у тимчасовій окупації:
«Коли людина хоче оформити документи, вона звертається, щоб встановити особу, і держава має цей факт перевірити: чи народжувалася така особа, чи містяться відомості в реєстрі, що вона є громадянином України. І коли Україна як держава намагається звірити ці дані, вона їх просто не знаходить, бо облік громадян, народжених на ТОТ, не ведеться», – розповів Ярослав Таранець.
Формування практик і законодавства щодо тимчасово окупованих територій та їхніх мешканців, на думку адвокаційника БФ «Схід SOS», має спиратися на принципи прав людини і міжнародне гуманітарне право.
Під час етеру Ярослав Таранець нагадав: нещодавно Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, до якої належить Благодійний фонд «Схід SOS», підготувала документ «17 пріоритетних кроків держави на 2026 рік у сфері захисту прав людини в умовах війни».
Серед цих кроків – формування стратегії, що забезпечуватиме захист людей з ТОТ і їх реінтеграцію в українське суспільство. Наразі ризики для прав цих громадян і громадянок створює, наприклад, Закон про множинне громадянство, який набув чинності 16 січня 2026 року. Він містить суперечливі положення у статті щодо набуття громадянами України громадянства держави, визнаної державою-агресором, що може призводити до довільного трактування норм і створення підстав для позбавлення громадянства.
Також додаткові обмеження може спричинити ініціатива про обов’зковий поліграф для вихідців із ТОТ: під час прийняття на держслужбу або в місцеве самоврядування їх планують перевіряти на наявність громадянства рф. Наразі цей законопроєкт не прийнятий, зокрема завдяки позиції коаліції правозахисних організацій щодо цього питання.
На переконання адвокаційника, потрібно підтримувати зв’язок з населенням ТОТ, давати відчуття підтримки й присутності, створювати умови для виїзду на підконтрольну територію та адаптації тут.
Читайте матеріал і слухайте повну розмову на сайті Громадського радіо.
Нагадаємо, нещодавно адвокаційник БФ «Схід SOS» Ярослав Таранець роз’яснив ризики нового закону про обов’язкову евакуацію в етері Суспільного.
