Активістки із Золотого-4 та Станиці: «Сіра зона» взагалі ніким не контролюється»
Держава не захищає належним чином мешканців прифронтових населених пунктів на ділянках, звідки були відведені українські війська.Про це розповіли та продемонстрували відеодокази активістки зі Станиці Луганської та Золотого-4, а також правозахисники під час прес-брифінгу. Захід проходив 14-го листопада в Українському кризовому медіа-центрі, організатор – громадсько-політичний рух «Межа».
Наталія Журбенко, місцева активістка зі Станиці, розповіла про відсутність патрулів та постів української поліції та будь-яких державних силовиків на демілітаризованих вулицях Станиці Луганської. Було також продемонстроване відео, яке підтверджує цю інформацію.
«Я из Станицы Луганской. С момента появления «серой зоны» у нас – это 74 дома и 100 жителей, в том числе БТИ и гос нотариус со всеми гос реестрами туда перешли. Каждый из вас приходит домой и закрывает за собой дверь, да? Это естественно. Вот мы чувствуем с этого момента, что мы живём с открытой дверью. Потому что здесь опасность на каждом шагу», – акцентує Журбенко. – «Серая зона» вообще никем не контролируется. Вот даже пока я была здесь, я уточнила ещё раз, опять проехали по «серой зоне», по «серой зоне» никого нет – ни полиции, ни национальной гвардии. У меня, конечно, большой вопрос к тем, кто создает «серые зоны». Пусть они ответят, кто будет контролировать наша безопасность? Есть какие-то институты? Есть какие-нибудь органы державные? Кто обеспечит нам безопасность? Потому что речь идет о мирных, вернее, гражданских людях, которые там живут. С момента появления серой зоны и ремонта моста, да, этот мост делается в гуманитарных целях, это понятно, но по самой Станице по колено ямы. Должны приходить жители оккупированной стороны и видеть, что здесь, на территории Украины, дороги отремонтированы, созданы большие социальные [учреждения], где они получают пенсии и всё остальное. Потому что Станица не рассчитана на такое количество людей, а приходит каждый день 15 тысяч людей».
«В Станиці Луганській зараз тихо, але з розведенням сил це жодним чином не пов’язано. Треба розуміти, що ситуація в Станиці Луганській стабілізувалася вже три роки тому. Останні обстріли житлових масивів відбувалися, мабуть, три роки тому. І приблизно в цей час були останні жертви бойових дій серед місцевого населення. Через роботу пункту пропуску в Станиці Луганській вже давно нема активних бойових дій. Отже за попередні роки там був встановлений доволі міцний безпековий баланс, який зараз, на мою думку, було просто зламано після відведення української армії. Зараз армія відійшла приблизно на один кілометр, а в перспективі майже вся Станиця Луганська опиниться в «сірій зоні», – коментує ситуацію виконавчий директор благодійного фонду «Восток-SOS» Костянтин Рєуцький. – «Українська влада повинна забезпечити не тільки безпеку мешканців майбутньої «сірої зони». Щоб ми розуміли, після відведення по всій лінії розмежування опиниться понад 100 тисяч людей. Українська влада має забезпечити їхні базові потреби. Ми побоюємося, що гуманітарна ситуація після відведення сил в таких районах значно погіршиться. Бо що таке «сіра зона»? Люди будуть обмежені у свободі пересування, у доступі до адміністративних послуг, не будуть ремонтуватись водогони, газогони, вони будуть, більш обмежені в електропостачанні, буде обмежений доступ до питної води в деяких районах, очевидно, навіть до продовольства буде обмежений доступ. Бо і зараз далеко не всі постачальники везуть свої продукти в магазини на лінії фронту, а ще менше вони будуть мотивовані везти їх на територію, яка фактично буде знаходитись поза українською юрисдикцією».
«Зараз у нас в селищі режим «жовтий». Обмежене буквально все», – розповіла, як після розведення сил виглядає життя у Золотому-4, місцева жителька Марина Данілкіна. – «Проїзд до мого будинку – 250 метрів. Мене гонять два з половиною чи три кілометри через КПВВ. І це дуже опасно. Бо там відкрита зона з тієї сторони, там відведені війська і нові позиції. По тим позиціям вже були прильоти, були вночі, цієї ночі. По Катеринівці з 12-го на 13-те [листопада] був обстріл вночі. І це ніде не пишеться. Ви десь бачили в новинах, що Золоте-4 під обстрілом, там був бій? Вчора був бій 40 хвилин – [вулиця] 2-га Вільна. По Катеринівці вночі був бій, 120-ками лупили, люди в погребах сиділи. За це ніхто не каже. Коли був розвод військ, теж були обстріли, але за це ніхто не казав, бо це було потрібно зробити бистро».
Богдан Чумак, член правління ГО «Правозахисна Ініціатива», розповів про нові вогневі точки російських та проросійських сил на висотах біля Станиці Луганської, які були встановлені вже після відведення українських військ. А також про погрози очільників окупаційних адміністрацій так званих «ДНР» і «ЛНР» запустити проросійських бойовиків в «сіру зону». Богдан Чумак також продемонстрував поточні результати переписки з українською владою на тему безпеки прифронтових мешканців.
«Складається така дуже прекрасна картина, коли фактично ми чуємо лише офіційно від української влади, що «не переживайте, там буде поліція». Поліції там немає, поліція боїться на більшості ділянок заходити. Більше того, в них фактично, якщо ми виходимо з домовленостей, навіть не може бути зброї. Тобто, давайте моделювати ситуацію. Якщо відбувається наступ бойовиків, то в поліції в цій ситуації залишається два варіанти: або героїчно загинути, бо у них не буде шансів захистити людей, або просто героїчно втекти», – підкреслив Чумак.
Катерина Галушка, модераторка прес-брифінгу, наголосила на тому, що присутність українських силовиків в Катеринівці може бути пов’язана зі страхом зриву зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Проте після «нормандської зустрічі» можуть піти з населеного пункту, а найближчий відділок поліції знаходиться за приблизно 10 кілометрів від Катеринівки.
Додаткові матеріали прес-брифінгу шукайте на сторінці події у Facebook.
