12 серпня – Міжнародний день молоді
Попри війну, яку розвʼязала росія, українська молодь продовжує навчатися, допомагати іншим й будувати власні плани. У щоденному виборі, відповідальності й перших самостійних кроках молодих людей формується майбутнє України.
Від 2016 року команда Благодійного фонду «Схід SOS» працює з молоддю в прифронтових громадах. За роки діяльності ми реалізували десятки освітніх і молодіжних проєктів, як-от «Школу вгору», що забезпечував психосоціальну підтримку учнів і педагогів, чи «Зростай», який посилив спроможність 10 громадських організацій. У мережі просторів «Затишно space» від БФ «Схід SOS» діти й підлітки отримують психосоціальну підтримку й розвивають власні ініціативи. Наш фонд також допомагає молоді з тимчасово окупованих і прифронтових територій вступати до українських закладів освіти, розробляє інформаційні матеріали та проводить навчання для педагогів.
Ще один із таких проєктів – це табір із надолуження освітніх втрат «Ізі Кемп». Уже третій рік поспіль він допомагає підліткам не лише здобувати знання, а й відкривати нові можливості, знаходити друзів, ставити цілі й вірити у власні сили.
До Міжнародного дня молоді знайомимо вас із кількома учасниками й учасницями табору «Ізі Кемп». Їхні історії – про мрії, про досвід, що змінює, і про майбутнє, яке вони продовжують будувати вже сьогодні.
Софія, 14 років
с. Прилісне (Харківщина)
«Цього літа я побувала в Польщі й Англії, активно вивчаю англійську – мені було цікаво поспілкуватися з носіями мови. Я б хотіла пожити десь за кордоном, бо вдома, хоч і не часто, але є обстріли – нещодавно в дім навпроти прилетіла ракета. У таборі я змогла більше відкритися і бути активною на уроках. Мрію повʼязати життя з мікробіологією або криміналістикою»
Крістіна, 14 років
с. Сніжків, (Харківщина)
«Не так давно мій батько повернувся з полону. Це новий етап мого життя, до якого треба звикнути, бо ми не бачилися 4 роки – я за цей час дуже змінилася. У таборі я здійснила свою мрію – піднялася в гори. А взагалі – хочу стати флористкою, бо працювати з квітами і знати всі деталі догляду за ними приносить мені задоволення. Колись я відкрию власний квітковий магазин»
Давид, 14 років
м. Харків
«Я родом зі Словʼянська, ми часто переїжджали Донеччиною. Зараз у Харкові, але дуже хочу повернутися додому до Словʼянська – там у мене друг. Моя мама – військова, а батько відкрив майстерню, де я допомагаю йому з ремонтом автомобілів і мотоциклів. Останні мені дуже подобаються, планую вступати на механіка або стану військовим. Також мрію придбати крутий мотоцикл, ноутбук і колись побудувати міцну сімʼю»
Кирило, 14 років
м. Харків
«Моє захоплення – це компʼютерні ігри. Зараз граю у «Last of us 2» і паралельно підпрацьовую пакувальником, щоб назбирати на нову відеокарту. Я поки не знаю, яку обрати професію, але мені подобається щось майструвати і ремонтувати техніку. Плани на найближче майбутнє – «підтягнути» англійську мову»
Українська молодь – наше майбутнє!
