Звернення до Штабу АТО і Омбудсмана щодо перепусткового режиму

Публікуємо текст Відкритого Зверення до штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської В.В. Звернення стосується режиму перетину лінії зіткнення, що обмежує право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання осіб, – право, гарантоване ст. 33 Конституції України, яке може бути обмежено виключно на підставі Закону. Тект Звернення було оприлюднено під час Крулого столу “Життя в зоні АТО: права людини під час перемир’я”. Пропозиції до нього приймаються на електронну адресу: [email protected].

Штаб Антитерористичного центру при

при Службі безпеки України

01010, м. Київ, вул. Московська, 5/2

Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини

Лутковській В.В.

01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8

ЗВЕРНЕННЯ

“Кримський правозахисний центр “Дія” є громадською організацією та однією із засновників ініціативи “Восток SOS”, яка з травня займається розселенням та надає гуманітарну і юридичну допомогу внутрішньо переміщеним особам з Криму та Сходу України, а також тим, хто знаходиться у звільнених українськими військовими містах в зоні конфлікту. Також ініціатива “Восток SOS” має чотири “гарячі лінії” правової допомоги, на які надходять численні повідомлення про порушення прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема, на етапі виїзду з тієї території Донецької та Луганської областей, яка на даний час не контролюється українською владою.

Вже більше місяця у районах проведення Антитерористичної операції діє Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затверджений Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ від 22 січня 2015 року № 27 (надалі – Порядок). Фактично на сьогоднішній день це єдиний документ, що містить “правила гри” – саме він регламентує, яким чином в’їзжати/виїзжати з тимчасово неконтрольованої території України, як ввозити вантажі (в тому числі, гуманіратні) тощо.

Даний документ суттєво, а часом – необґрунтовано – обмежує право на свободу пересування та вільний вибір місця проживання осіб, – право, гарантоване ст. 33 Конституції України, яке може бути обмежено виключно на підставі Закону. Крім того, ключові положення Порядку створюють додаткові перепони для вивозу (евакуації) волонтерами цивільного населення, яке знаходиться у зоні конфлікту по той бік лінії зіткнення.

Нажаль, ми як ініціатива, яка надає допомогу внутрішньо переміщеним особам, вимушені констатувати, що цей Порядок є вкрай недосконалим і не враховує багато проблемних питань, але і він дуже часто не дотримується працівниками координаційних груп (КГ) та військовослужбовцями на блокпостах та контрольних пунктах в’їзду-виїзду, які розташовані на лінії зіткнення. Це призводить до численних порушень прав осіб, які мають бажання виїхати з тимчасово неконтрольованої частини території України, зловживанням на місцях, побудові корупційних схем, сприяє практиці виїзду з неконтрольованої владою частини території України через неконтрольовані дільниці кордону із Російською Федерацією тощо. Нижче наведений перелік типових системних порушень, які існують у сфері забезпечення переміщення осіб вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Складна, забюрократизована та непрозора процедура отримання перепустки для виїзду з неконтрольованої території України.

Відповідно до п. 7.8. Порядку перепустка громадянам України, видається за умови надання особою згоди обробку та зберігання її персональних даних в інформаційно-телекомунікаційній системі та при наявності однієї з таких підстав:

1) проживання на неконтрольованій (контрольованій) території особи, яка намагається в’їхати на цю територію, або її близьких родичів чи членів сім’ї, що підтверджується документами, виданими уповноваженими державними органами України;

2) розташування місця поховання на неконтрольованій (контрольованій) території близьких родичів або членів сім’ї, що підтверджується відповідними документами;

3) смерті близьких родичів або членів сім’ї на неконтрольованій (контрольованій) території, що підтверджується відповідними документами;

4) наявністі права власності на об’єкти нерухомості, які знаходяться на неконтрольованій (контрольованій) території;

5) необхідності участі у забезпеченні національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту, чи з гуманітарною питань;

6) необхідності виконання функцій в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС);

7) здійснення регулярних поїздок на неконтрольовану (контрольовану) територію, пов’язаних із трудовою діяльністю працівників залізниць.

Цей перелік є вичерпним і він не передбачає таку причину виїзду як евакуація з метою збереження життя. Таким чином, особа, яка має бажання отримати перепустку та покинути тимчасово неконтрольовану території України, також повинна надавати документи, які підтверджують мету її виїзду. При цьому, якщо є “обґрунтовані підстави” вважати, що особа має інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету в’їзду на неконтрольовану (контрольовану) територію або якщо вона не надала підтвердження щодо підстав та мети в’їзду на зазначену територію, приймається рішення про відмову у оформленні особі перепустки. На практиці це виливається у неправомірні відмови у прийнятті документів для оформлення перепусток. Наприклад, на одному із блокпостів вирішили, що підстава – вклеювання фотокартки в паспорт при досягненні 25-річного віку – не достатньо поважна для виїзду, та відмовили заявниці навіть прийнятті документів на розгляд.

Очевидно, що у випадку в’їзду на тимчасово неконтрольовану територію України, обґрунтування мети поїздки на надання документів, що її підтверджують, виглядає логічним та виправданим, то вимоги пояснення мети виїзду і надання будь-яких письмових пояснень з цього приводу чи підтверджуючих документів, є наприпустимими та призводить до неправомірного обмеження виїзду осіб через лінію розмежування з тимчасово неконтрольованої території України.

Вимоги надання документів, що підтверджують мету виїзду (наприклад, довідку про взяття на облік особи, що переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО), за даними “горячої лінії” правової допомоги “Восток SOS”, є доволі розповсюдженими на блокпостах “сектору Б”.

Крім того, окремо варто зазначити, що отримання достовірної офіційної інформації стосовно правил перетину лінії розмежування, значно ускладнено тим, що номери телефонів та адреси електронної пошти, які вказані на офіційному сайті СБУ здебільшого не відповідають чи вимкнені.

Невиправдано довгий термін розгляду заяв про отримання перепустки. Заявлений у Порядку і без того тривалий десятиденний термін оформлення перепусток дуже часто не дотримується – і в середньому, строк надання “дозволу” для виїзду становить двадцять і більше днів. Наприклад, на блокпостах “сектору Б” (Курахово) особам, що подали документи для оформлення перепустки на початку лютого, відмовляють у видачі перепусток, посилаючись на те, що нібито немає бланків. А за умови відсутності на більшості території, тимчасово підконтрольній самопроголошеним “ЛНР та ”ДНР” регулярного транспортного сполучення та “крихкістю” перемир’я вкупі із неналагодженістю системи повідомлення громадян про оформелення або відмови у оформленні їм перепусток та відсутністю фінансових можливостей у людей “мандрувати” до блокпосту та назад, спроби виїзду з неконтрольованої території стають схожими на гру в наперстки.

Фактична відсутність механізму оскарження відмови у прийнятті документів для отримання перепустки чи її оформлення. Згідно п. 7.14 Порядку, рішення про відмову в оформленні перепустки може бути оскаржене керівнику Координаційного Центру (КЦ) або керівниками КГ або до суду. Ці механізми оскарження відмови не діють і не можуть діяти ефективно, оскільки особи, які мають бажання виїхати на підконтрольну Українській владі територію, завчасно знаходяться у уразливому становищі – по-перше, через переміщення та постійний страх за своє життя, по-друге, через беззахисність перед військовими із зброєю на блокпостах та відсутності ефективного механізму контролю за їхньою діяльністю. Про такий вариант оскарження, як “зверення до суду”, взагалі мова не йде – в умовах відсутності будь-якого поштового сполучення, пропонування особам, що знаходиться по той бік лінії зіткнення, звертатися за оскарженням протиправних дій військових до суду, виглядає цинічно.

Існування численних корупційних схем на блокпостах. За інформацією волонтерів та переселенців, які звертаються до “Восток SOS”, питання відсутності перепустки досить легко вирішити грошима, що перетворює процес виїзду чи евакуації у бізнес із всіма складовими – “таксами”, посередниками тощо…

Питання перетину лінії розмежування особами, які з різних причин не мають паспортного документу. Відповідно до п. 7.1. Порядку, в’їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї громадян України, іноземців та осіб без громадянства здійснюється за умови пред’явлення паспортного документа та перепустки. При цьому Порядок взагалі не містить жодної згадки про вирішення ситуації, в яких у особи, що бажають перетнути лінію розмежування, не мають паспорту (вкрадений, втрачений або знищений) чи паспорт недійсний (непридатний для користування, не вклеєна фотокартка при досягнення 25- або 45-річного віку), і як в такому випадку повинні поводитися працівники координаційних груп на блокпостах. 13 лютого 2015 року ГО “Кримський правозахисний центр “Дія” зверталося до Служби безпеки України із запитом щодо надання публічної інформації стосовно порядку перетину лінії розмежування в зоні проведення АТО особами, які не мають при собі документів. Згідно відповіді Штабу АТЦ при СБУ, порядок перетину лінії розмежування в зоні проведення АТО особами, які не мають при собі документів фактично відсутній, і вирішується в кожному окремому випадку на місці. Це означає, Штаб АТЦ при СБУ дає вирішення питання пропуску/непропуску особи, у якої з різних причин немає паспорту, на відкуп “хлопцям на блокпостах”. Це при тому, що значна кількість осіб, які перебувають на тимчасово неконтрольованій території не мають при собі паспортів (втрачені, викрадені, зіпсовані, тощо) через військові дії, а відновлення документів на цій території є неможливим через відсутність органів державної влади України. Разом з тим, держава зобов’язана забезпечити можливість громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які легально перебувають (перебували на час фактичного початку проведення АТО) в зоні проведення АТО можливість виїзду з неконтрольованої територій Україні, в тому числі, з метою евакуації. Таким чином, існує гостра необхідність офіційного визначення порядку перетину лінії розмежування у районах проведення АТО для осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства), які не мають при собі паспорта.

На підставі вищенаведеного,

ПРОСИМО:

1. Штаб Антитерористичного центру при СБУ:

1.1. Внести зміни та доповнення до Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затверджений Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ від 22 січня 2015 року № 27, а саме:

забезпечити в’їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї громадян України, іноземців та осіб без громадянства за умови пред’явлення паспортного документа або іншого документа, що може посвідчити особу, та перепустки;

скоротити термін розгляду заяви про оформлення перепустки для в’їзду на тимчасово непідконтрольну територію України до п’яти днів, а особам, які виїжджають з неконтрольованої території видавати перепустки у день звернення;

забезпечити можливість подання документів на отримання перепустки для в’їзду/виїзду з тимчасово непідконтрольної території України через мережу Інтернет або поштою;

виключити з Порядку положення, яке вимагає надання обґрунтування та документів, підтверджуючих мету, виїзду з тимчасово непідконтрольної території України.

1.2. Забезпечити роботу багатоканальної “гарячої лінії” АТЦ при СБУ з питань перетину лінії розмежування, а також “телефону довіри” (спільно із військовою прокуратурою), за яким особи, які пересікають лінію розмежування, можуть повідомити про правопорушення та зловживання під час проходження через блокпости.

1.3. В доступній для населення формі надавати інформацію на сайті відомства, а також через ЗМІ, про внесенні зміни до Порядку, а також надавати інформацію щодо зміни адрес, телефонів, електронних адрес для листування, а також пунктів в’їзду/виїзду.

2. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

2.1. Сприяти проведенню моніторингу дотримання прав людини при перетині лінії розмежування між підконтрольною та тимчасово неконтрольованою українською владою територією України та оприлюднювати результати цього моніторингу на сайті Уповноваженого та через ЗМІ;

2.2. В разі виявлення порушень направляти необхідні акти реагування до органів виконавчої влади в межах своїх повноважень;

27.02.2014

Олександра Дворецька – глава правления ГО “Крымский правозащитный центр “Действие”

Гончарова Елена Владимировна – глава правления БО “БФ “Станция “Харьков”

Вікторія Бабій – ХОГО “Молодіжна Правозахисна Група – Харків”, голова правління

Струков Евгений Леонидович-президент БО “БФ Инва СОС Восток”

Киркач Наталья Александровна , глава правления БФ “Славянское сердце”

Каплин Евгений Владимирович, Председатель ХОМОО “Пролиска”, координатор проекта “Гуманитарная миссия помощи мирному населению зоны военного конфликта”

Алмазов Алексей Владиславович, вице-президент по гуманитарным вопросам Всеукраинского объединения “Украинские рубежи”, волонтер “Станции Харьков”

Александр Куликов и Ольга Демидова, переселенці з Донецкої області