Громадська «гаряча лінія» з питань порушень правоохоронних органів: звіт за березень 2020
З квітня 2018 року активно працює громадська «гаряча лінія» з фіксації порушень прав людини з боку силових структур на підконтрольній українським силам частині Донецької та Луганської областей. Якщо мешканці цих областей вважали, що їхні права порушили або самі стали свідками таких дій з боку співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців, прикордонників або представників спецслужб, то отримали змогу повідомити про це операторам «гарячої лінії» телефонного зв’язку, месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram та електронною поштою.
В березні 2020 року та телефон та Viber «гарячої лінії» по виявленню випадків незаконних дій українських силовиків в Донецькій та Луганській областях надійшла найбільша кількість дзвінків на місяць за майже дворічний термін функціонування «гарячої лінії» – 96 дзвінків.
45 з них не стосувалися тематики роботи «гарячої лінії» і мали довідковий характер. Але більшість з запитів по довідку (34) були з запитаннями про державні заходи карантину проти пандемії COVID-19. Переважна більшість таких додзвонювачів користувалося послугами «гарячої лінії» через те, що державні канали комунікації не надавали достатню інформацію про правила карантину для населення.
Зміст 38 дзвінків містив скарги переважно на роботу органів влади. На командування Об’єднаних сил в Донецькій і Луганській областях скаржились 22 рази, 18 – на прикордонників, 7 – на дії та бездіяльність поліції, 4 – на військовослужбовців Збройних Сил України, 4 – загалом на владу, 2 – на Кабінет Міністрів, 2 – на місцеве самоврядування, 1 – на працівників Державної служби надзвичайних ситуацій, 1 – на військовослужбовців Національної гвардії, 1 – на Міністерство охорони здоров’я, 1 – на працівників Державної пенітенціарної служби, 1 – на суд, 1 – на приватного адвоката, 1 – на керівництво розподільних електромереж, 1 – на військове командування з боку військовослужбовця, 1 – на проросійську окупаційну адміністрацію. Описані інциденти, що трапилися на КПВВ, стосувалися проблематики транспортування речей та авто через лінію розмежування. Два звернення стосувалися роботи пропускної системи КПВВ. Одне – правил перетину російсько-українського кордону.
Географія ситуацій:
29 описаних ситуацій стосувалися Донецької, 30 – Луганської, 4 – Харківської, 3 – Запорізької, 2 – Київської, 1 – Миколаївської, 1 – Одеської областей. Як мінімум 11 дзвінків були зроблені з окупованих територій. В 34 випадках люди не назвали ані область та більш точне своє місцеперебування, ані місцину, де відбувалася ситуація.
14 звернень стосувалися інцидентів, які сталися безпосередньо на КПВВ. 6 звернень – інцидентів, які сталися безпосередньо на блокпостах між населеними пунктами. 18 скарг – інцидентів, які відбулися в населених пунктах. Інші звернення були з запитами довідкового характеру.
Карантин і обмеження свободи пересування:
35 описаним операторам «гарячої лінії» ситуацій стосувалися правил перетину контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) з окупованих територій. 2 з них стосувалися правил до запровадження карантину, 33 – під час карантину. Правила перетину КПВВ під час карантину були встановлені Командувачем Об’єднаних сил Донецької та Луганської областей. Проте комунікаційні канали Штабу Об’єднаних сил не надавали достатню інформацію про них через свої канали комунікації з населенням. Штаб Об’єднаних сил досі не відповів нам на інформаційний запит про нові правила перетину КПВВ. Проте з оприлюдненого Штабом в ЗМІ й соцмережах відомо, що правила містять вади: індивідуальні дозволи на перетин лінії розмежування «прив’язані» до документів про реєстрацію відповідного місця проживання чи перебування людини; виключення у зв’язку з особливими життєвими ситуаціями та відповідні що підтверджують документи не були чітко регламентовані; індивідуальні дозволи можна було спробувати отримати лише безпосередньо на КПВВ без гарантії успіху таких спроб.
Через комплекс цих проблем оператори «гарячої лінії» зафіксували ситуації людей, які опинилися по іншу сторону лінії розмежування від свого місця роботи, вагітних родичок, малолітніх або хворих дітей, літніх або хворих родичів. Один з випадків стосувався проблеми транспортування тіла померлого родича через КПВВ під час карантину. Людям, які здебільшого не мали коштів на оренду житла, доводилося ночувати на КПВВ для того, щоб дочекатися позитивного рішення щодо пропуску. Варто згадати про випадок, коли працівники Державної служби надзвичайних ситуацій на КПВВ «Станиця Луганська» не впускали таких людей переночувати у свої намети.
Вагомим фактором труднощів для пересування людей через лінію розмежування була також заборона перетинати лінію зі сторони окупаційних адміністрацій.
15 інших ситуацій, зафіксованих операторами «гарячої лінії», стосувалися правил перетину адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей з іншими областями, а також переміщення між рештою областей України під час карантину. Ці правила були встановлені Командувачем Об’єднаних сил в Донецькій та Луганській області, а також Кабінетом Міністрів та місцевими органами самоврядування в інших областях. Правила і якість їх донесення населенню мають аналогічні вади. До яких додається ще й те, що місцева влада інших областей часом визначає додаткові відмінні обмеження. Прикметно і те, Штаб Операції об’єднаних сил відмовився надавати нам копію нормативно-правого акту, який регулює правила такого пересування, офіційно заявивши, що цей документ є секретним. В той час, як місцева влада інших областей не приховує таку інформацію.
Оператори «гарячої лінії» фіксували схожі проблеми людей. Помітною категорією скаржників на особливості міжобласного пересування були також підприємці. Штаб Об’єднаних сил під час комунікації не міг їм пояснити, яку саме необхідну для «забезпечення життєдіяльності регіону» продукцію можна переміщати через адміністративні кордони областей, і за наявності яких необхідних для цього підтверджуючих документів.
Варто згадати також про випадок заборони пересування між Донецькою та Луганською областю з боку військовослужбовців Збройних Сил України, який зафіксувала «гаряча лінія» попри інформацію Штабу Об’єднаних сил про відсутність такого обмеження для пересування.
Три звернення на «гарячу лінію» стосувалися правил переміщення та обмежень свободи пересування між населеними пунктами Донецької і Луганської областей під час карантину. І це попри те, що начальник Штабу Об’єднаних сил – перший заступник Комадувача Об’єднаних сил Володимир Кидонь у відповіді на наш інформаційний запит повідомив, що додаткових обмежень пересування між населеними пунктами в районі проведення Операції об’єднаних сил не встановлено.
Одна зі скарг стосувалася заборони в’їзду в прифронтове місто Авдіївка Донецької області з боку нацгвардійців бухгалтерам Авдіївського заводу металевих конструкцій. Причиною заборони переміщення були названі заходи карантину, хоча люди не були хворими й мали місцеву реєстрацію проживання.
Без жодного пояснення півтора тижня військовослужбовці Збройних Сил України не випускали з прифронтового села Піщане Луганської області. Варто підкреслити, що в селі мешкають літні люди, і там відсутні магазинів та аптеки.
Також без жодного пояснення військовослужбовці Збройних Сил України знищили єдиний швидкий вихід «до цивілізації» – перехід через річку з боку прифронтового села Старий Айдар Луганської області. Інші шляхи з села – або через небезпечний напівзруйнований міст, або 30 кілометрів в обхід. Підкреслимо, що на даний момент проблема мешканців села досі не вирішилась.
Карантину стосувалися й інші характерні скарги.
На «гарячу лінію» під час карантину звернулася літня мешканка Лисичанська Луганської області, повідомивши про два роки як зачинену єдину аптеку в великій частині міста поблизу вулиці Гора Кірова. Проблему, за інформацією скаржниці, після звернень не вирішувала ані місцева влада, ані Міністерство охорони здоров’я.
Інша скарга стосувалася дій поліції під час карантину на блокпосту на в’їзді в місто Маріуполь Донецької області. Оператору «гарячої лінії» повідомили, що поліцейський, який перевіряв машину, не носив на обличчі медичної маски, не тримав рекомендованої Міністерством охорони здоров’я безпечної дистанції між людьми, а також ігнорував зауваження на цю тему.
Ще одна скарга стосувалася завищених цін на медичні маски.
Інші примітні скарги:
За інформацією скаржників, в Донецькій і Київській областях відбулися безпідставні затримання з боку поліції.
В місті Слов’янськ Донецької області поліція відмовилась приймати заяву скаржника.
В Маріуполі поліція вночі з погрозами ломилася в двері квартири батька двох малолітніх дітей.
Скаржник з міста Луганської області запідозрив поліцейського в корупції та безпідставному складанні протоколу про адмінправопорушення.
Про незаконну, на думку скаржника, вирубку лісу повідомив мешканець міста Попасна Луганської області, який також вбачає в цьому участь місцевої влади та поліції.
Скаржниця з Київської області повідомила про утримання чоловіка в СІЗО понад законний строк, а також про кепську роботу приватного адвоката.
Мешканець Луганської області поскаржився на спроби забрати його нерухоме майно з боку військовослужбовців Збройних Сил України.
Скаржника з міста Рубіжне Луганської області турбує питання культурної спадщини – вітражів, які знищуються після викупу в приватне володіння комунальної власності.
Літній мешканець прифронтового міста Золоте скаржиться, що пошкодив ногу поки дивився покази з лічильника комунальних послуг. Лічильник в цьому багатоквартирному будинку встановлено надто високо для нього.
Більшість з цих людей досі потребують допомоги з боку держави, місцевого самоврядування, журналістів, громадянського суспільства.
Працівники «гарячої лінії» оперативно реагують на звернення та за можливості надають консультативну допомогу, надалі направляють до компетентних державних, міських та громадських інституцій.
Нагадуємо, що громадська «гаряча лінія» з фіксації порушень прав людини з боку силових структур на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, працює цілодобово за номером телефону: +380 (99) 297 64 36
