Як рф вчиняє воєнні злочини на ТОТ: БФ «Схід SOS» публікує моторошні свідчення українців
Збройна агресія росії проти України розпочалася 19 лютого 2014 року з операції захоплення та подальшої окупації Автономної Республіки Крим. 24 лютого 2026 року минає чотири роки з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну – нового етапу війни, що супроводжується системними воєнними злочинами на тимчасово окупованих територіях та далеко за лінією фронту.
Від початку війни Благодійний фонд «Схід SOS» документує свідчення українців та українок, які пережили окупацію, обстріли та переслідування російськими військовими. У цьому матеріалі ми зосереджуємося на злочинах, вчинених після 24 лютого 2022 року. З міркувань безпеки імена свідків змінено.
Великою трагедією для України у 2022 році стало оточення Маріуполя. Ті, кому не вдалося виїхати, мусили докладати надлюдських зусиль, щоб вижити.
«У нас вбивали людей. Тіла загиблих, які лежали на вулицях, просто покидали в море, знаєте, як сміття. На вулицях – десь рука, десь нога валяється, і це була буденність. Тобто у нас вся дорога, все було в крові, все взагалі. Ти дивишся у вікно – і все чорно-червоне. Сірі тільки домівки, які не дуже сильно погоріли, а просто розвалилися», – згадує Марія (Маріуполь).
Від 2022 року росія розпочала мобілізацію українських чоловіків, які проживали на території так званих «ДНР» та «ЛНР». Крім того, окупанти робили й роблять усе можливе, щоб примусити до служби в армії рф юнаків, які закінчують навчання у школах на ТОТ.
«Нас у 10 класі водили всіх до військкомату, ми їздили класом туди, оновлювали дані. Мобілізація почалась, коли я був на першому курсі. Тоді мені було 17, хлопцям 18, і 18 лютого 2022 року у нас оголосили мобілізацію. І всіх, хто був в університеті, перший курс, другий, третій, усіх загалом з 18 до 60 років, мобілізували. Тим, кому було 18, хто придатний, з деканату писали: мовляв, приходьте в деканат, забирайте повістки. Тих, хто приходив, забирали на війну, і так багато людей мобілізували з мого першого курсу, коли навчався. Потім навіть когось у полон брали. Були інтерв’ю у них, в українських медіа, як вони потрапили в полон. Один хлопець навіть писав у чат нашої групи, що росіяни самі по Донецьку стріляють, але ніхто не звернув увагу», – розповідає Володимир (Донецька область).
Від 2022 року рф систематично переслідує громадян України на ТОТ, проводить незаконні затримання та чинить насильство над цивільними полоненими.
«На початку повномасштабного вторгнення двоюрідного брата моєї мами забрали росіяни, повезли кудись у поле, там його побили, повністю роздягнули і викинули. Потім він добрався додому, його хтось по дорозі підібрав. В якості тортур росіяни використовували підвішування – прив’язували за руки вгору і не давали їсти та пити кілька днів. Це те, що роблять з однокласником сестри за проукраїнську позицію. Росіяни в нашому містечку вбили сім’ю: жінку зґвалтували, чоловіка та двох малолітніх синів убили. Одному з хлопчиків порізали обличчя перед тим, як застрелити, жінку ґвалтували приблизно добу, бо сусіди чули, як вона кричала, а після цього вбили її», – пригадує Катерина (Запорізька область).
Окупаційна адміністрація систематично знущається з українських громадян, які намагаються виїхати з ТОТ. Зазвичай росіяни навмисно змушують сім’ї з дітьми довго чекати в чергах.
«Виходить російський митник, дивиться, що стоять дві машини з українськими номерами, і каже: «А що, тільки хохли є?». Йому відповідають його співробітники: «Ну, там ще є машини». Він подивився, а там польські номери, литовські, ще якісь. «О, – каже, – ви проїздіть, а хохли хай стоять». Тобто ставлення таке саме до українців», – каже Михайло (Херсонська область).
У 2024 році також збереглася тенденція створювати перешкоди при перетині кордону, навіть коли родини були з маленькими дітьми:
«Пішки 2 км треба йти камінням. Ми стояли на вулиці. Обов’язково перевіряли всі телефони. Довго перевіряли наш ноутбук. І ми стоїмо на вулиці, був мороз – 5 січня 2024 року, ранок. Поруч стояла дитина маленька, і хлопець такий, років 15, напевно, 16, можливо. На посту росіяни нам нічого не запропонували, щоб зігрітися. Вони так довго всіх перевіряли, ми замерзли, зуб на зуб не міг потрапити. І дівчинка стояла років 7. Вона замерзла, і каже до своєї мами: «Мамо, я замерзла». Мама стояла та її обтирала. Ми стояли години дві, мабуть, якщо не більше. Так хоч би дитину пустили б кудись. Ми так замерзли, це взагалі», – ділиться Марія (Херсонська область).
У червні 2023 року рф здійснила екоцид, підірвавши Каховську ГЕС. За даними української влади, підтвердженими Міністерством внутрішніх справ, на підконтрольній Україні території загинули понад 30 людей, ще понад 40 вважаються зниклими безвісти.
Водночас на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини достеменних даних про кількість жертв немає: росія приховала масштаби трагедії, обмежувала доступ міжнародним організаціям, зокрема ООН і Червоному Хресту, та перешкоджала місцевим медикам фіксувати реальні причини смертей.
«Після підриву Каховської ГЕС ми побачили, що вода все ближче і ближче до того будинку, де ми ховалися від вибухів. Це була двоповерхівка. Будинок затопило, але до другого поверху вода не дісталася. Коли ми йшли звідти, то вода була до грудей. Ми йшли до дев’ятиповерхового, тому що розуміли, що вода не зможе затопить девʼятий поверх. Ми жили на восьмому поверсі, тому встигли дістатися додому. А вже звідти бачили, як вода вже підіймається і підіймається», – говорить Олександр (Олешки, Херсонська область).
Унаслідок знищення росією Каховської ГЕС питна вода стала непридатною до споживання. Водночас рф не забезпечила населення на тимчасово окупованих територіях продуктами та водою.
«Потім, коли вже підірвали Каховську ГЕС, вода сильно стала погана, непридатна для споживання. Очищати її, в принципі, не було чим, і багато ти там її не очистиш, то купували в магазині, але це теж дуже дорого коштувало. Але що людям робити? Вони йшли і купували воду, щоб зварити щось поїсти елементарне», – розповідає Марина (Херсонська область).
Водночас росія навмисно обстрілює цивільну інфраструктуру на ТОТ, щоб звинуватити ЗСУ в систематичних атаках.
«Вони могли сісти в човен, взяти з собою, наприклад, міномет. Люди це самі бачили: як вони сідають, від’їжджають, там десь собі стають на річці – у нас там острови такі в плавнях. І оце вони стріляють уже якби зі сторони Херсону, воно летить з правого берега на лівий. Обстрілюють, а потім туди ж і приїжджають, і там роблять свої справи, знімають відеоролики якісь, що їм потрібно, і звинувачують українську сторону», – описує Марина (Херсонська область).
Збройні сили рф продовжують регулярно здійснювати обстріли прифронтових територій, використовуючи авіабомби:
«А потім же, як військові сказали, прилетів КАБ. Воронка величезна була. Три хати під нуль знищило і 20 хат пошкодило. Навіть ті будинки, які далеко були, – вікна, двері повилітали. Будинки постраждали і люди загинули. Ті, хто в момент авіаудару знаходилися в будинках, уціліли. Але на вулиці неможливо було вижити. У нас на подвірʼї після обстрілу по пояс було уламків різних, шиферу, знесло з сусідніх хат усе», – згадує Світлана (Донецька область).
Діти, які вимушено залишилися на ТОТ, намагаються продовжувати навчання в українських онлайн-школах. Однак з 2024 року через більш жорстокі переслідування з боку окупаційної адміністрації це було надзвичайно складно.
«Я не могла надсилати їй навчальні матеріали, тому що телефони перевіряють, і всі гаджети. Ми з нею закінчували урок і вона все видаляла, тому що не можна було це робити. Це було з квітня по червень 2024 року», – розповідає Оксана, вчителька (Херсонська область).
Після початку повномасштабного вторгнення команда БФ «Схід SOS» провела понад 1235 інтерв’ю та задокументувала 2176 ймовірних воєнних злочинів.
Документування воєнних злочинів здійснюється в межах проєкту «Підтримка постраждалих від війни вразливих груп населення та жителів віддалених територій України» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю фонду та не обов’язково відображає позицію ЄС (European Union in Ukraine).
Нагадаємо раніше, ми публікували історії єдності українців до Дня Соборності.
