У Сєвєродонецьку обговорили можливості впливу на беззаконня війни
У п’ятницю, 9 грудня, у Кризовому медіа-центрі «Сіверський Донець» відбулася прес-конференція, присвячена Дню прав людини. Представники Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» обговорювали з присутніми можливості впливу на поточну ситуацію із правами людини у контексті військового конфлікту на сході України.
Правозахисники наголосили, що День прав людини є міжнародним святом з нагоди прийняття Генеральною асамблеєю ООН Декларації прав людини 10 грудня 1948 року. Саме цей документ проголошує, зокрема, свободу від тортур, жорстокого і нелюдського поводження, а також забороняє безпідставні затримання і арешти, надмірне чи невиправдане застосування сили на будь-який із підстав – релігії, національності, політичних переконань тощо.
«Починаючи з лютого 2014 року саме такі випадки грубих порушень прав людини стали масовими на Донбасі. Тому в умовах практично повної бездіяльності українських правоохоронних органів правозахисні організації вирішили об’єднатися для спільного фіксування подібних злочинів», – зауважила Аліна Боднар, менеджер з комунікацій ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив.
Про те, чому потрібно збирати інформацію про згадані злочини, розповіла Ольга Опаленко, документатор порушень прав людини, скоєних під час конфлікту на сході України БФ «Восток-SOS». За її словами, правозахисники є неупередженими, а тому опитують свідків порушень, вчинених з обох сторін конфлікту. Це дозволить, по-перше, притягнути до відповідальності винних, а по-друге – створити цілісне та об’єктивне бачення трагічної історії збройного протистояння. Баланс думок, на противагу будь-якій пропаганді, у перспективі сприятиме примиренню українців, які зараз живуть пообіч лінії розмежування.
«Серед свідчень, які ми отримуємо, найбільше повідомлень про незаконне затримання та утримання у місцях несвободи. Наприклад, одну людину не випускали на волю понад 200 днів, тримаючи її при цьому на ланцюгу, мов собаку, тоді як іншій не давали пити води впродовж 10 днів. І таких випадків – десятки та сотні. Наше завдання – зібрати якомога більше інформації про подібні порушення, аби Міжнародний кримінальний суд міг згодом справедливо покарати винуватців», – зауважила Ольга Опаленко.
Міжнародна практика підтверджує необхідність документування порушень прав людини. Так, зокрема, у колишній Югославії правозахисники роками збирали інформацію про злочини, аби притягнути до відповідальності військових, які віддавали злочинні накази або знали про порушення, та не робили нічого, аби їм запобігти. Міжнародний трибунал по Югославії триває й досі, і більшість злочинців уже відбувають свої покарання.
«Щоб спростити процес свідчення насамперед для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, правозахисники запустили спеціальний захищений ресурс. Форма для повідомлень про злочини доступна на сайті Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі». Її легко заповнити, при цьому свідкові гарантується повна безпека», – підкреслила Аліна Боднар.
Учасників прес-конференції цікавило, зокрема, в чому полягає безпека передачі інформації. За словами представників Коаліції, при передачі повідомлення на сайті застосовується двостороннє шифрування даних, тому навіть якщо зловмисникам і вдасться перехопити дані, вони не зможуть їх прочитати. Ключ для розшифрування змісту є тільки у фахівців, які опрацьовують свідчення. Крім того, розробляли та тестували цей сервіс упродовж шести місяців українські та зарубіжні фахівці з цифрової безпеки, що виключає можливість випадкової втрати даних.
Прес-конференція проводиться в рамках проектів «Продукти діяльності Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» для мешканців зони конфлікту» та «Популяризація діяльності Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»», які реалізуються за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Фонду прав людини МЗС Королівства Нідерландів.
