Схід України – зона вільна від правосуддя
У парламенті Німеччини відбувся круглий стіл щодо ситуація на Донбасі
Берлін – У німецькому парламенті відбулися слухання за «круглим столом», на яких ішлося про порушення прав людини на сході України. Складна політична ситуація і дедалі зростаюча гуманітарна катастрофа у регіоні, про що доповіли члени моніторингового проекту, перетворили сухий перелік фактів на палку дискусію. Українські учасники вимагали більшого правосуддя і підтримки у встановленні контролю в зоні бойових дій. Розглядалися також питання порушення прав людини в окупованому Криму, амністії та обміну полоненими, ситуації з українськими біженцями у Росії. Як подолати «чорні діри» і навіть переглянути Мінські угоди, котрі, на думку українських учасників проекту, нині не є ефективним інструментом для припинення війни?
«Чорними дірами» міжнародні спостерігачі називають територію на Донбасі, до якої вони не мають доступу. Звідти немає жодних даних щодо дотримання там прав людини, оскільки ці регіони контролюються проросійськими бойовиками. Загалом учасники місії говорили про застосування тортур, насилля, викрадення дорослих і дітей, «зону, вільну від правосуддя».
У цьому переконалися представники міжнародної групи спостерігачів України, Росії і ЄС, котрі у вересні-листопаді побували на сході України, де відбуваються воєнні дії. Щоправда вже ось майже три місяці тримається крихке перемир’я з епізодичними порушеннями.
Під час дискусії у Бундестазі керівник Харківської правозахисної групиЄвген Захаров дійшов висновку, що формат Мінських угод наразі не має ефективності. Він висловив думку про створення нового формату, чим спричинив гнів депутата Бундестагу – речниці Партії зелених Марілуїзе Бек.
«Ми, і ви в Україні маєте добре усвідомити, на що ви можете розраховувати. Якщо ви «залишите» Мінські угоди, тоді, я вас запевняю, ви позбавитеся європейської солідарності. Тоді навіть канцлер Німеччини Анґела Меркель, контра нині, на жаль, дещо послаблена у своїй позиції, і котра досі була єдиною опорою у підтримці процесу стабілізації, не матиме більше точки опору. Залишаться ті особи, котрі шукають хороших відносин із Кремлем», – сказала німецький політик.
Дотримуйтесь правил! Тим часом бойовики стріляють…
Далі вона порадила українській стороні, хоч як би це було несправедливо, дотримуватися правил, і поводитися краще, ніж це робить Росія. Приміром, на її думку, зведення муру на східних кордонах є «контрпродуктивним заходом у розв’язанні конфлікту».
Натомість українські учасники «круглого столу» звернули увагу на те, що такі вимоги висуваються лише до України, адже проросійські бойовики безперервно порушують і не виконують умови Мінських угод.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник
Посол України в Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що раніше російська сторона відчувала тиск міжнародної спільноти, але нині ситуація змінилася.
«Головна проблема у тім, щоб переговорний процес у нормандському форматі, який триває, не перетворився на формальні зустрічі. Тобто те, про що домовляються, насправді не виконується. Так, після останньої зустрічі минув місяць, а те, про що йшлося: розмінування, доступ гуманітарних організацій – цього досі не сталося», – наголошує посол України у ФРН.
Представники неурядових організацій і гуманітарних місій заявили, що під час збройного конфлікту на сході України зареєстровано масові порушення прав людини і злочини проти людяності. Але повідомлення про це використовуються як пропаганда, і не завжди заслуговують на довіру. Відтак метою проекту було отримання правдивої інформації із окупованих територій про гуманітарну ситуацію на сході України та в анексованому Криму.
Однією з тем, які обговорювалися під час слухань на «круглому столі», було питання, над яким ламають списи політики, експерти, громадські активісти: як називати військові дії на сході України – війною чи конфліктом? Навіть усупереч уже тисячам убитих під час обстрілів проросійськими бойовиками вояків Збройних сил України та бійців добровольчих батальйонів, а також тамтешніх мирних мешканців, події на Донбасі прийнято називати «антитерористичною операцією».
Загроза життю у зоні «чорних дір»
Представники моніторингових місій також наголошували, що їх не пропускають на підконтрольні сепаратистам території. Це означає, що на них не існує жодного правового захисту, і вони є так званими «чорними дірами», «сліпими плямами», адже звідти неможливо отримати будь-яку інформацію.
«У нашому звіті є численні фото, на яких дуже часто зображені люди похилого віку, котрі залишилися у зруйнованих оселях. Ми працювали на фронтовій лінії, де також дуже складна ситуація. З іншого боку цієї лінії розпочинається окупована сепаратистами територія, і яку ми не могли перетнути. Це було осмислене рішення – через почуття самозахисту, адже там починається територія, де не існує жодного правового захисту. Відтак ми маємо так звані «сліпі плями» чи «чорні діри» у нашому звіті про загальну ситуацію на території, де відбувається війна», – говорить Штефан Мелле, представник організації Німецько-російського обмін.
Особливо сутужно у зоні бойових дій цивільному населенню, передовсім людям похилого віку й самотнім, кому не допомагають родичі чи близькі люди. Вони залишилися або без даху над головою і змушені шукати притулок, або мешкають у зруйнованих і непридатних для життя будівлях. Представники гуманітарних місій переконалися, що таке населення виживає у нелюдських умовах. Про це повідомив Констянтин Реуцький, активіст ініціативи «Восток SOS».
«Через військові дії, котрі тривають безперервно півтора року, населення цих територій скоротилося втричі. Люди втікають через переслідування і постійні обстріли. Ті, хто залишилися, пережили страшні часи. В особливо загострені періоди – вдень і вночі – на них падали від кількох десятків до кількох сотень снарядів важкої артилерії, котрі руйнували будинки, нівечили інфраструктуру, вбивали і ранили мирне населення. Моніторингова комісія ООН повідомляє про понад 8 тис загиблих цивільних осіб Донбасу, про 17 тисяч поранених. Людям ніхто не надавав допомогу, автомобілі швидкої невідкладної допомоги не приїжджали, пожежники на виклики не прибували. 10 тисяч осіб упродовж місяців жили у холодних оселях без води і електроенергії. Уряд України оприлюднив попередні дані, за якими на відбудову Донбасу потрібно буде 2 мільярди доларів, яких у держави немає», – каже Реїцький.
Українські спостерігачі: Мінські угоди не ефективні
Особливе занепокоєння у представників гуманітарних місій і недержавних організацій викликають факти неефективності Мінських угод, а також заклики – здебільшого до української сторони – їх неухильно дотримуватися. Ще й тому, що в час, коли Україна це робить, сепаратисти з важкої зброї обстрілюють українські позиції. Також вони не дотримуються й вимог Мінських угод щодо утримання у полоні заручників, зазначає Костянтин Реїцький.
«Ми часто критикуємо українську сторону. Але це зовсім не означає, що порушення прав людини є лише з українського боку. І зовсім не означає, що з українського боку порушень більше, ніж з боку проросійських бойовиків. Це означає лише, що правозахисники, спостерігачі та журналісти можуть безперешкодно працювати лише на території, котра контролюється українською стороною. Робота на територіях, підконтрольним бойовикам, пов’язана з безпосереднім ризиком життю, жодних гарантій безпеки там немає. Саме тому інформація дещо одностороння. Особливо грубі порушення прав людини – викрадення людей, утримування їх, як заручників. Ідеться про 10-15 тисяч осіб, котрі постраждали у такий спосіб. Також багато випадків позасудових розправ. Загалом слід усвідомити, що на окупованих територіях не існує жодного правового поля, жодних гарантій дотримання прав людини. Такі порушення на сході України мають масовий характер», – наголосив Реїцький.
