Безоплатна правова допомога. Куди звертатися?
Зараз багато людей стикаються з необхідністю отримання правової допомоги. Звісно, найбільше її потребують вимушені переселенці зі Сходу та Півдня України. Вони стикаються з найрізноманітнішими юридичними труднощами: від взяття на облік у центр зайнятості, до придбання автомобіля чи житла.
“Українська Правда. Життя” вже писала про це, наприклад у матеріалі “Правовой ликбез для переселенцев и… чиновников”. Але проблема залишається нагальною. Тому ми знову до неї звертаємося.
Простори інтернету пропонують величезну кількість приватних ініціатив конкретних людей та ще більшу кількість волонтерських об’єднань правозахисників та юристів, які обіцяють допомогти й не брати, або майже не брати за це гроші. Окрім того, держава також гарантує право на правову допомогу.
Але як обрати, куди й із чим звертатися?
Види правової допомоги
Існує два види безоплатної правої допомоги: первинна й вторинна. Розглянемо їх по черзі.
1. Безоплатна первинна правова допомога – вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права й свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Простими словами, це правова допомога, яка не пов’язана із судом та кримінальними справами. Це допомога в: роз’ясненні процедур, надання консультацій і роз’яснень із правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру, крім документів процесуального характеру.
На державному рівні суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
1) органи виконавчої влади;
2) органи місцевого самоврядування.
Але “органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в разі письмового звернення осіб про надання будь-якого з видів правових послуг, зобов’язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів із дня надходження звернення”, – 10-та стаття, пункт 4 закону “Про безоплатну правову допомогу“. Цей же закон зобов’язує органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування проводити особистий прийом осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги – але в “установлені дні та години. Графік прийому осіб повинен бути доведений до їх відома”.
Варто зазначити, що наразі система первинної безоплатної правової допомоги з боку держави практично не працює. Є надія, що будуть здійснюватися зміни в цьому напрямку, але запрацює ця система лише в наступному році.
“Система адміністративних послуг в Україні дуже бюрократична й прив’язана до місця проживання, переміщені особи стикаються з десятками перешкод у питаннях, що не складають проблем для інших. Вони мають бути забезпечені додатковими можливостями захисту своїх прав, що часто неможливо без адвоката.
Важливим завданням держави в цей час – за допомогою системи безоплатної правової допомоги надати переміщеним особам гарантії захисту їхніх прав”, – наголошує Роман Романов, директор програмної ініціативи “Права людини та правосуддя “Міжнародного фонду “Відродження”.
В Україні безоплатну правову допомогу крім держави надають ще й:
– Центри правової інформації та консультацій;
– Громадські приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини;
Усі три об’єднання працюють за схожим принципом.
В Українській Гельсінській спілці ви можете отримати безкоштовну правову консультацію з питань порушення ваших прав. А Юридичні клініки є механізмом фахової практичної підготовки юристів, що передбачає залучення студентів до практичного надання правової допомоги.
Найбільшою є мережа Центрів правової інформації та консультацій– місця, де жителі територіальної громади, зокрема, представники вразливих верств населення, можуть отримати безоплатну первинну правову допомогу. Мережа Центрів правової інформації та консультацій налічує наразі 42 Центри в 20 регіонах України.
Мережа об’єднує Центри правової інформації та консультацій, які в 2013 році закріпили свою співпрацю підписанням Меморандуму. Підписанти Меморандуму активно співпрацюють задля розбудови сталої системи первинної правової допомоги в громадах.
2. Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.
Від держави безоплатну вторинну правову допомогу можуть отримати лише деякі категорії громадян – наприклад, діти-сироти та безхатченки; арештовані та підозрювані у вчиненні злочину; інваліди; ветерани війни.
За чинним законодавством у цьому переліку немає вимушених переселенців зі Сходу й Півдня.
Таку допомогу можна отримати в Центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які мають велику мережу по всій Україні, завдяки створеному Координаційному центру з надання правової допомоги.
Крім усього іншого, нині актуалізується роль Уповноваженого ВР з прав людини та його контроль за їх дотриманням. Окрім того, Уповноважений розглядає звернення щодо відносин, які виникають між заявником та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими й службовими особами.
У сфері, підконтрольній омбудсмену, є громадяни України, незалежно від місця їх перебування, іноземці, особи без громадянства, які перебувають на території України, або особи, які діють у їхніх інтересах.
“Ситуація на Сході визначила нові виклики в роботі Уповноваженого Верховної Ради із прав людини. І маю зазначити, що ми займаємося не лише зоною АТО, не тільки тими військовослужбовцями, які мобілізовані, не тільки тими, хто залишилися на неконтрольованій Україною території, але які зберегли статус громадян України, – але й тими громадянами, які були змушені залишити свої домівки, тобто внутрішньо переміщені особи. У нас значно збільшилося навантаження.
Найбільш нагальними є статус внутрішньо переселених осіб, їхня реєстрація, юридичні послуги особам, що опинилися на нових територіях, можливо, навіть без документів.
Тому цим людям потрібно допомагати й із реєстрацією, і з відновленням документів, соціальними виплатами. І ось цими питання ми наразі займаємося”, – зазначає Валерія Лутковська, Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Громадські ініціативи з надання безоплатної правової допомоги
Ще одним шляхом отримання безоплатної правової допомоги є Біржа Pro bono (з латинської pro bono publico – заради суспільного добра) – означає надання юридичних послуг, які надаються добровільно і безоплатно, для користі громади, особливо для тих осіб, які не мають коштів для оплати цих послуг.
Послуга Pro Bono – це правова послуга, яка може передбачати надання правових консультацій, подачу заяв та інших документів до адміністративних установ, національних, закордонних та міжнародних судів, підготовку документів, укладення мирової угоди або проведення процесу медіації.
Послуга Pro Bono є безкоштовною, але клієнт може мати необхідність понести витрати в зв’язку зі справою (як-от адміністративні чи судові збори), якщо рішення було винесено не на користь або частково на користь клієнта.
“Насправді в межах надання безоплатної правової допомоги реально діє лише вторинна.
Первинна лише набирає оберти. Вона почне повноцінно діяти з наступного року. За браком нормальної підтримки з боку держави й відповідних повноважень ми надаємо здебільшого вторинну допомогу, також юридичні консультації.
Ми надаємо допомогу різним групам громадян України: переселенцям, військовослужбовцям АТО, навіть правоохоронцям, які беруть участь в АТО, а також репресованих внаслідок подій на Майдані. Наприклад, у межах Pro Bono зараз дуже багато адвокатів надають такого типу допомогу”, – розповідає Євген Грішин, адвокат Житомирського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тренер-модератор обміну досвідом у сфері застосування КПК у світлі практики ЄСПЛ, адвокат Української Біржі Pro Bono.
Pro Bono – це всесвітня мережа. Наприклад, правники в більшості штатів США серед етичних засад діяльності, установлених своєю правничою асоціацією American Bar Association, мають обов’язок щорічно відпрацювати щонайменше 50 годин послугами Pro Bono.
Грішин зауважує: “Я думаю, що мотивація адвокатів в участі в Pro Bono є внутрішнім переконанням кожної конкретної людини, це питання правосвідомості.
Є невелика частина адвокатів, які розглядають участь в Pro Bono, як можливість додаткової практики, але здебільшого це люди, які розуміють, що зараз є нагальною допомога тим, хто не може заплатити за дорогих адвокатів, але дійсно потребує допомоги. Цю допомогу ми надаємо суто на громадських засадах”.
Інший варіант – великі волонтерські ініціативи.
Однією з найбільш потужних в Україні є громадянська ініціатива “Восток-SOS”. Вона була створена 5 травня на базі Громадської організації – Правозахисний центр “Поступ”, який функціонував до цього в Луганську; до ініціативи долучилася Громадська організація “Кримський правозахисний центр “Дія”. Таке об’єднання було закріплено в спільному Меморандумі про створення ініціативи “Восток-SOS”.
“Від самого початку, ще з весни, ми зрозуміли, що потрібно об’єднати наші зусилля й знання для того, аби допомагати людям. Пізніше, ми зрозуміли, що ми є ефективними тому, що ми знаємо ситуацію в регіоні, ми їздимо туди, передаємо допомогу, ми й самі в більшості вихідці зі Сходу й Півдня. Я, до прикладу, із Сімферополя.
А ще нашою перевагою є те, що ми працюємо завжди, у нас немає вихідних (сміється)“, – розповідає Олександра Дворецька, правозахисниця, учасниця громадської ініціативи “Восток-SOS”.
Нині команда “Восток-SOS”налічує близько 35 активістів із Луганська, Києва, Харкова, Сімферополя та інших міст. Ця ініціатива займається надзвичайно широким спектром питань, серед іншого правозахистом.
В юристів та правозахисників ви можете отримати безкоштовну консультацію й відповіді на основні питання переселенців: оформлення та відновлення документів, отримання пенсії, соціальної допомоги, звільнення з роботи ,реєстрація тощо.
“До нас звертаються люди з дуже різними питаннями. Найбільше звертаються із запитаннями про соціальні виплати; про трудові відносини; про проблеми з банками. Окрім того виникає багато запитань, які стосуються полонених: як подати заяву, куди й таке інше”, – каже Дворецька.
До слова, саме в ці дні, 12-13 грудня 2014 року проходить Міжнародна конференція “Якість безоплатної правової допомоги”. Метою проведення конференції є розгляд та оцінка досягнень і викликів у сфері забезпечення якості надання безоплатної правової допомоги в системі правосуддя на національному та міжнародному рівнях.
Радослава Чекмишева, спеціально для УП.Життя
