Працював мірошником в окупованому Купʼянську, щоб годувати рідне місто: історія Максима.
Моніторингові місії Благодійного фонду «Восток SOS» допомагають виявити та оцінити актуальні потреби вразливих груп населення. Ми піклуємося про кожну людину та прагнемо покращити умови проживання.
Нещодавно ми завітали до шелтера на базі студентського гуртожитку в Харкові, там поспілкувалися з Максимом. Разом із дружиною та дев’ятирічним сином вони вимушено покинули рідний Куп’янськ, вдома чоловік працював мірошником у пекарні.
«24 лютого 2022 року я приїхав на роботу, двоюрідний брат зателефонував мені з Харкова та сказав, що місто обстрілюють, почалася війна. Я відразу не повірив, потім він по відеозв’язку показав вибухи», – розповів Максим.
27 лютого росіяни окупували Куп’янськ. Деякий час чоловік продовжував працювати в пекарні, що годувала рідне місто та сусідні населені пункти. До Куп’янська за хлібом приїжджали мешканці Вовчанська, Святогірська та інших міст. 10 вересня ЗСУ звільнили Куп’янськ, місто пробуло в окупації майже 200 днів, ворожі обстріли не вщухали.
У вересні родині Максима довелося залишити рідну оселю. У Харкові їм надали прихисток, наразі родина потребує продуктового забезпечення.
Батько доглядає за сином і займається побутовим справами, а мати працює медсестрою в лікарні. У родини є спільне хобі – в’язання. Своєю творчістю дружина Максима ділиться на YouTubе.
Моніторинг було здійснено в межах проєкту «Пункти обігріву та евакуація: надання допомоги постраждалому населенню України» за підтримки Diakonie Katastrophenhilfe.
