ПОЗИЦІЯ КОАЛІЦІЇ ЩОДО ЗНЯТТЯ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА ПЕРЕТИН КПВВ НА МЕЖІ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
Рекомендації напрацьовані експертами громадських організацій, які входять до неформальної Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав осіб, постраждалих від конфлікту.
Звантажити повну позицію PDF
Переглянути онлайн
КОНТЕКСТ
Починаючи з 22 березня 2020 року в Україні запроваджені карантинні обмежувальні заходи, направлені на протидію розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ці обмеження, зокрема, передбачали часткове припинення пропуску осіб через КПВВ на лінії розмежування та адміністративному кордоні з тимчасово окупованими територіями. Перші обмеження щодо перетину почали діяти з 7 березня для КПВВ на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Втім, вже 16 березня, відповідно до наказу Командувача Об’єднаних сил були запроваджені обмеження щодо перетину лінії розмежування на КПВВ з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а з 22 березня перетин лінії розмежування був фактично припинений в обох напрямках, почав діяти Наказ командувача ООС “про повне припинення перетину на невизначений строк”. Але при цьому залишалась можливість перетину “за наявності критично важливих життєвих обставин” та можливість здійснювати перетин представниками міжнародних організацій. 14 березня 2020 Уряд прийняв розпорядження № 291-р, яким були введені обмеження перетину адмінкордону з тимчасово окупованою територією АР Крим та м. Севастополя.
Пізніше у березні дзеркальні обмежувальні заходи були введені де-факто владою на тимчасово окупованих територіях України.
Слід зазначити, що на відміну від ситуації з адміністративною межею з Кримом, документу, згідно якого була запроваджена заборона на перетин лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, ніколи не було опубліковано. Жодних змін не було внесено до Порядку в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій, який згідно Закону[1] визначається Кабінетом Міністрів України.
Виключенням з обмежень або заборони на перетин мали становити так звані “гуманітарні підстави”, які передбачають наявність вагомих причин для перетину КПВВ на межі з окупованими територіями. За інформацією, отриманою з відкритих джерел, 18 березня 2020 року, рекомендації про те, які підстави можуть бути визнані гуманітарними, надані Міністерству оборони та Державній прикордонній службі Віцепрем’єр-міністр України – Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим. 11 травня ДПСУ опублікувала інформацію про те, що з 22 березня Командувач ООС надав 283 таких індивідуальних дозволи, з яких 236 були надані для перетину лінії розмежування в КПВВ «Станиця Луганська». При цьому зазначаємо, що у відповідний період лише на Гарячу лінію “Донбас СОС” надійшло більше 2200 таких запитів, більшість яких стосується перетину лінії розмежування в Донецькій області.
Запроваджені обмеження перетину лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей, а також адміністративного кордону з АР Крим та м.Севастополь призвели до значного скорочення кількості перетинів. Так, за даними ДПСУ, у березні 2020 року лінію розмежування перетнуло 593 тис. осіб, а адмінкордон з окупованою територією Криму – 84 тис. осіб (для порівняння, у березні 2019 року ці цифри були 1149 тис. та 145 тис. осіб відповідно). Дані щодо кількості перетинів за квітень 2020 року наразі неоприлюднені.
З
11 травня в Україні відбувається поетапне зняття карантинних заходів. Проте,
відповідно до плану зняття обмежень, оприлюдненого у квітні прем’єр-міністром
України, відсутня інформація про відкриття КПВВ. Така ситуація створює уявлення
про тимчасово окуповані території України як території, що не лежать в полі
зору та уваги Уряду України. З громадянами, що проживають на тимчасово
окупованих територіях і не можуть відвідати родичів, отримати медичну допомогу,
адміністративні послуги тощо, не ведеться комунікація щодо карантинних заходів,
що не сприяє побудові довіри до Уряду та подальшому процесу реінтеграції. Фактично,
інформацію про обмежувальні заходи вони отримують лише від окупаційних
адміністрацій. Слід зазначити, що по інший бік лінії розмежування зараз
опинилася велика кількість людей, які фактично проживають на підконтрольній
Україні території, але зараз не можуть виїхати на роботу та / або воз’єднатися
з сім’єю. Фактично від середини березня у країні відбуваються дезінтеграційні,
а не реінтеграційні процеси.
Звантажити повну позицію PDF
Переглянути онлайн
Download the full PDF
View the full online
