Коли війна змушує обирати, вибір рідних не обговорюється: історія врятованої родини з Покровська (Донеччина)
Пан Юрій із Покровська (Донеччина) жив у приватному будинку і працював електриком на шахті. Подружнє життя не склалося, тож найріднішими людьми поруч були мама Марія Денисівна та сестра Валентина. Протягом восьми років сестра доглядала за матір’ю – після інсульту жінка мала порушення рухових функцій. Разом із ними жила кішка Соня – тиха й лагідна, для Валентини майже як дитина. Родина завжди трималася купи, дбаючи одне про одного.
Коли з наближенням фронту в Покровську стало небезпечно й питання евакуації постало гостро, Юрій наважився зателефонувати на гарячу лінію Благодійного фонду «Схід SOS». Він просив врятувати найцінніше – сестру й маму. У липні 2025 року екіпаж нашого фонду евакуював жінок разом із кішкою Сонею. Тимчасовим прихистком для них став Центр соціальної адаптації для людей з інвалідністю «Океан Добра».
За два дні евакуаційники БФ «Схід SOS» повернулися за Юрієм. З прифронтового Покровська його доправили до Дніпра й поселили в шелтері фонду на вулиці Незламній. Коли вся родина нарешті була в безпеці, фахівці та фахівчині фонду розпочали пошук постійного місця проживання в тилових регіонах і за кордоном.
На жаль, через стан здоров’я Марія Денисівна померла в серпні 2025 року. Брат і сестра важко переживали втрату матері, але пліч-о-пліч пройшли всі випробування – організацію похорону, оформлення документів і прощання з рідною людиною вже в евакуації. Вони підтримували одне одного так само, як робили це все життя.
Згодом Юрій і Валентина повернулися до питання пошуку місця, яке зможуть назвати домом.
«Ми запропонували виїзд за кордон на постійне місце проживання, і вони погодилися. Але у Валентини була важлива умова – переїзд можливий лише разом із кішкою Сонею. Вона не уявляла життя без своєї хвостатої улюблениці. Для нас було особливо важливо знайти рішення для родини, де цінують кожне життя», – розповіла соціальна працівниця БФ «Схід SOS» Ольга Прасіл-Ковальова.
Фахівчиня розпочала оформлення документів і закордонних паспортів для Юрія та Валентини. Завдяки співпраці з партнерами із Благодійного фонду «Barrier Free Foundation» вдалося знайти місця для проживання в Данії. Та вже напередодні від’їзду з’ясувалося: тимчасовий табір для біженців, де вони певний час будуть перебувати перед розселенням до постійного місця проживання, не може прийняти Валентину разом із твариною. Подібний табір у Німеччині може, а от у Данії – ні. Перед братом і сестрою постало складне питання: роз’їхатися чи відмовитися від можливості жити в безпеці за кордоном. Спершу ухвалили непросте рішення: Юрій поїде до Данії, Валентина з кішкою – до Німеччини.
Але щасливий випадок не допустив розлуки – для Соні вдалося знайти тимчасову родину в Данії на період очікування розселення, тож брат і сестра змогли вирушити в дорогу разом. Нині Юрій і Валентина шукають можливості воз’єднатися під одним дахом.
Ця історія – про родину, яка пройшла через втрати й непрості рішення. Про шлях, де війна не раз змушувала обирати між безпекою, турботою і відповідальністю одне за одного. Попри все, вони трималися разом – бо, рятуючись, важливо не залишати своїх у біді. Для команди БФ «Схід SOS» було цінно стати частиною цієї історії порятунку.
Психосоціальна підтримка надається в межах проєкту «Захист та психосоціальні послуги для представників маломобільних груп населення та осіб з інвалідністю, постраждалих унаслідок війни», що здійснюється за підтримки Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA).
Нагадаємо, БФ «Схід SOS» реалізував проєкт, що забезпечив доступ до швидкісного інтернету мешканцям оселі стаціонарного догляду.
