Я не могла навіть йтиісторія пані Тамари, евакуйованої з прифронтових територій
Упродовж 10 днів ми розповідатимемо історії евакуйованих зі прифронтових і деокупованих територій. Всі вони перебувають під опікою Благодійного фонду «Схід SOS» і були не лише врятовані з небезпеки, а й отримали різнопланову допомогу, як-от медичний догляд, психологічну підтримку, юридичний супровід, тимчасове розміщення, пошук місця для постійного проживання тощо.
Новим домом для пані Тамари мав стати відремонтований і обладнаний за рахунок фонду заклад у Нересниці (Закарпаття), де вона отримувала би цілодобовий нагляд спеціалістів. Проте місцеві депутати відмовилися від зобовʼязань щодо подальшого фінансування установи. Детальніше про це читайте в колонці на Українській правді. Заява БФ «Схід SOS» – за посиланням.
Тамарі 85 років, про вік жінка сміливо жартує: «Я не вірю! Думаю, мені 58 або навіть 18». В її житті війна вперше сталася в дитинстві. Вона пам’ятає, що дуже боялася німців, які оселилися в місті.
Зараз Тамара боїться російських загарбників. Рідна квартира в Торецку перестала бути безпечним простором. Вибиті вікна, немає опалення, світла та води. Через влучання уламків у будинок згоріла спальня, тоді жінка ховалася на кухні та чекала, що її забере син. Саме він наполіг на евакуаіції, бо не хотів, аби мама залишалася в холоді взимку. Чоловік досі залишається в Торецьку.
Її евакуювали на спеціальному кріслі, що допомогло спустити жінку з 9 поверху. Кожен крок для Тамари – велике зусилля. Вона потребує підтримки для ходьби та нагляду. Зізнається, що всі тікали з міста, а я вона не могла навіть йти.
Тамара перебуває в Центрі соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан Добра» у Дніпрі. Їй немає куди повертатися, бо минуле життя та будинок забрала російська війна.
Від 2022 року бригади Благодійного фонду «Схід SOS» евакуюють жителів прифронтових і деокупованих територій. Не всі врятовані мають близьких, які готові подбати про них і надати житло. Команда налагоджує зв’язки з місцевою владою та донорами задля допомоги, залучає фінансування та пожертви для ремонту чи будівництва шелтерів, проте дії неблагочесних посадовців призводять до погіршеня критичної ситуації.
Будівля колишнього психоневрологічного інтернату у Нересниці після ремонту мала стати домом для врятованих, зокрема й Тамари, проте сільська рада заблокувала можливість розмістити постраждалих.
Закликаємо підтримати фонд і поширити інформацію про незаконні дії місцевої влади. Відновимо справедливість разом!
