Детальний аналіз законопроєкту про перехідне правосуддя

9 серпня у Верховній Раді України був зареєстрований Проєкт Закону «Про засади державної політики перехідного періоду» (реєстр. 5844), що був ініційований Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пояснювальної записки, законопроєкт розроблений з метою належного законодавчого врегулювання державної політики перехідного періоду — комплексу заходів із протидії збройній агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України та забезпечення її державного суверенітету, відновлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях, подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, реінтеграції тимчасово окупованих (деокупованих) територій та їхніх мешканців, розбудови сталого миру та неповторення окупації.

Оскільки законопроєкт №5844 був ініційований Урядом України, є всі підстави вважати його таким, що виражає урядову позицію щодо вирішення питань, які стосуються подолання негативних наслідків збройного конфлікту.

Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройного конфлікту осіб, на всіх етапах проведення публічних консультацій щодо тексту законопроєкту його розробником — Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій — подавала свої зауваження, які частково були враховані під час підготовки законопроєкту. Водночас Проєкт Закону містить низку положень, що здатні створити небезпеки та прогалини в чинному законодавстві, тому Проєкт потребує суттєвого доопрацювання. Прийняття цього законопроєкту може призвести до негативних наслідків, зокрема виникнення законодавчих колізій, невідповідності положенням Конституції України та міжнародним зобов’язанням, а також до суперечливого тлумачення і, відповідно, до різного правозастосування та порушення принципу правової визначеності. Проєкт Закону носить характер радше політичної декларації, ніж нормативно-правового акту з чіткими нормами правового регулювання, що ставить під сумнів можливість виконання його приписів у разі прийняття.

До основних зауважень до тексту Проєкту Закону можна віднести наступні:

• частина пропозицій щодо введення нових термінів у законодавство потребує перегляду й суттєвого доопрацювання з метою непорушення принципу правової визначеності й недопущення неправильного трактування та правозастосування;
• розширення повноважень Президента в неконституційний спосіб;
• компоненти перехідного правосуддя виписані фрагментарно й не становлять цілісної системи;
• пропозиції по запровадженню нових правових інститутів (наприклад, конвалідації) не містять навіть мінімального опису того, яким чином вони будуть реалізовані, їх загальних принципів та механізмів;
• законопроєкт містить імперативні приписи стосовно явищ і процесів, щодо яких має відбутися широке суспільне обговорення та проведені діалоги, зокрема з мешканцями нині окупованих територій України (зокрема, щодо питань коммеморації); тощо.

Із детальним аналізом основних зауважень до тексту Проєкту Закону можна ознайомитися англійською та українською.