Аналіз проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які мають громадянство іноземної держави»
Законопроєкт №14230 стосується громадян України, які пережили окупацію, та були змушені отримати паспорт рф не з власної волі, а заради виживання – щоб мати доступ до медичної допомоги, зберегти житло або уникнути депортації.
Міжнародне гуманітарне право визнає, що нав’язане громадянство на тимчасово окупованих територіях – це не вільний вибір людини, а наслідок воєнного злочину росії. Утім, попри цей факт, проєкт Закону №14230 містить низку суперечностей із чинним законодавством і створює ризики покарання не колаборантів, а людей, які просто намагалися вижити в умовах тимчасової окупації.
Зокрема, законопроєкт передбачає можливість застосування поліграфа без належних правових гарантій, а також запроваджує обмеження прав навіть щодо людей, які постраждали від примусової паспортизації.
Разом із Коаліцією організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, ми проаналізували законопроєкт №14230 і пояснюємо, чому в нинішній редакції він має дискримінаційний характер і потребує ґрунтовного перегляду.
Читайте повний текст аналізу нижче:
Нагадаємо, нещодавно команда Благодійного фонду «Схід SOS» підготувала коротку довідку щодо отримання й використання житлового ваучера для переселенців.
