80 років ООН: воєнні злочини рф в Україні

У 2025 році світова спільнота відзначає 80-річчя Організації Об’єднаних Націй – структури, створеної для підтримки миру, безпеки та захисту прав людини після трагедій Другої світової війни. Однак майже через століття після створення ООН, росія, один із постійних членів Ради Безпеки ООН, розпочала війну проти України. Від 2014 року рф систематично вчиняє воєнні злочини, визначені в ст. 8 Римського статуту. Тому світовій спільноті важливо не лише згадати про зобов’язання, взяті на себе державами-членами ООН, але і критично осмислити здатність міжнародних інституцій ефективно реагувати на воєнні злочини.
Від 2014 року Благодійний фонд «Схід SOS» документує воєнні злочини, що вчиняє рф в Україні. За час повномасштабного вторгнення ми провели понад 1000 інтерв’ю і задокументували 1700 ймовірних злочинів.
Публікуємо невелику частину свідчень людей, що стали жертвами чи свідками воєнних злочинів відповідно до Римського статуту. Імена респондентів змінені з міркувань безпеки.
Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями. Один із зафіксованих випадків – обстріл російськими військовими автівки чоловіка, який їхав на роботу. Унаслідок обстрілу чоловік зазнав поранень:
≪Машину розстріляли повністю, а мене врятував двигун. Двигун теж розбили вщент, як і всю машину… У моєму сидінні ми нарахували сорок вісім куль, лише в сидінні. У пасажирському – п’ятдесят шість. Розтрощили взагалі все: і дах авто, і днище – машину довелося просто розпиляти на чотири частини≫, – Олександр, Харківська область.
Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що це призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб:
≪Розумієте, вони стріляли в усе, що рухається. У мікроавтобусі їхали троє. За кермом був чоловік, поряд із ним сидів ще один чоловік із сином. Чи вони не зупинилися, чи їхали назустріч російській колоні… І росіяни їх розстріляли, машина загорілася, люди згоріли. Мій сват, який знав цих людей, згадує: «Підійшов, а там тільки купка попелу залишилася. Зібрав отак у кульок цей попіл і на кладовищі прикопав≫, – Анна, Харківська область.
Незаконне затримання, катування та нелюдське поводження:
≪Ще випадок. У мене кум на атомній електростанції (ЗAEС – ред.). А в нього в ЗСУ син. Вони його так побили в підвалі, тиждень тримали й били. Тільки через те, що син у ЗСУ≫, – Марина, Херсонська область.
≪На території макіївської школи була котельня. І росіяни там у підвальному приміщенні утримували людей. Воно було закрите, без вікон. Займалися цим чеченці. Людей били, катували. Молодих не жаліли. Били таких, 20-30 років, дуже сильно били≫, – Володимир, Луганська область.
Спроба зґвалтування окупантами (в описаній ситуації респондентці вдалося врятувати дівчинку шкільного віку від зґвалтування):
≪Ми сиділи із сусідкою під під’їздом. Бачимо дівчинка йде. І росіяни проїжджають на машині. Дівчинка та років, мабуть, 15–16. Росіяни зупинилися, вискочили і двоє до тієї дівчини. Вона пришвидшилася, а я підскочила й кажу їй: «Ти де лазиш? Я сиджу тут під під’їздом, скільки тебе чекаю, а ти де ходиш?». Говорю їй: «Ану іди сюди! Я тобі щас зроблю, що бігаєш тут». І росіяни, значить, повернулися в машину. Дівчинка підскочила до нас – плаче й каже: «Боже, тітонько, так вам дякую, вони почали мене тягти до себе в машину». Я їй: «Та я і побачила, дитинко, шо щось тут не те». І вона пересиділа, поки вони поїхали, і побігла додому≫, – Марина, Херсонська область.
Умисні напади на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є військовими цілями. російські військові регулярно обстрілюють території підконтрольні Україні:
≪А потім уже цього року, у 2025, 11 січня, перший раз прилетіло до нас у лікарню – колишній стаціонар. Потім прилетіло в кафе. Постраждали магазини і школа. Потім почали дуже часто бити по хатах, усе частіше й частіше. Постраждав будинок брата. Згодом міст підірвали і клуб обстріляли≫, – Катерина, Дніпропетровська область.
Документування воєнних злочинів командою БФ «Схід SOS» здійснюється в межах проєкту «Підтримка постраждалих від війни вразливих груп населення та жителів віддалених територій України» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю фонду та не обов’язково відображає позицію ЄС (European Union in Ukraine).
Раніше ми публікували свідчення про те, як жахи війни впливають на психіку людей.