11 років війни: які міфи досі переслідують людей, що втратили дім?
Війна триває 11 років, ми ж щодня продовжуємо допомагати там, де це необхідно. Від майданів у 2014 році залишаємося поруч. Ми рятуємо життя. Наші руки будують прихистки, а серця дарують тепло. Ми документуємо воєнні злочини та захищаємо інтереси країни за кордоном. Долаємо страхи та відроджуємо справедливість. Надаємо юридичну та психологічну підтримку. Безпечні простори для нас не лише стіни, що захищають від обстрілів, а місця, де люди знову вчаться мріяти.
Ми підготували серію публікацій, в яких ділимося досвідом команди та корисною інформацією
«Вони не хочуть працювати», «У них забагато пільг», «Вони не інтегруються»… Уже 11 років ті, хто був змушений покинути свій дім через війну, живуть у полоні чужих стереотипів. Проте чи відповідають вони реальності? Чи не стають перепоною для розуміння та підтримки?
Ми працюємо з людьми, які переїхали через війну, ще з 2014 року. Чуємо їхні історії, бачимо їхню боротьбу та знаємо, що за кожною узагальненою фразою – особиста історія.
Сьогодні ділимося цим досвідом, щоб міфи не ставали між нами стіною
Міф 1
Усі, хто вимушено переїхав через війну, – бідні
Це неправда. Люди тікають від війни, а не від бідності. Вони могли мати бізнес, авто чи цінні речі, але втратили дім і відчуття безпеки.
Матеріальний достаток не скасовує пережитої втрати. Багатьом потрібна не лише фінансова, а і психосоціальна підтримка, щоб відновитися.
Міф 2
Люди, що втратили дім, ніколи не зможуть адаптуватися в новому місті/країні
Це неправда. Насправді більшість адаптується. Люди мають внутрішній ресурс, щоб облаштувати життя на новому місці. Для цього потрібні час, підтримка та прийняття.
Міф 3
Люди, що втратили дім, потребують особливого ставлення
Це неправда. Насправді вони потребують не привілеїв, а поваги та розуміння. Їхній досвід непростий, і важливо бути чутливими до цього. Передусім вони – такі ж люди, як і всі, зі своїми потребами, мріями та прагненням відчувати себе частиною спільноти.
Міф 4
Усі, хто вимушено переїхав, невдячні та злі
Це неправда. Насправді більшість людей, які втратили дім, вдячні за підтримку. Вони пережили величезні втрати і, незважаючи на труднощі, проявляють вдячність за будь-яку допомогу, що надається з розумінням та чуйністю.
Міф 5
Люди, що втратили дім, не хочуть працювати й живуть «на виплати»
Це неправда. Ті, хто переїхав через війну, часто переживають глибокі емоційні травми, що потребують часу для відновлення. Адаптація до нового життя та пошук роботи може бути складним процесом. Однак більшість із них прагне працювати й будувати своє майбутнє. Нам важливо бути чуйними, підтримувати їх на цьому шляху та створювати можливості для відновлення і розвитку.
Як допомогти тим, хто змушений будувати життя з нуля?
Кожен із нас може зробити свій внесок у підтримку тих, хто переїхав через війну. Це не завжди великі кроки – інколи достатньо бути чуйним, неупередженим і щирим у бажанні допомогти. Маленькі прояви уваги можуть мати величезне значення.
Благодійний фонд «Схід SOS» створив мережу просторів «Затишно space» – осередки, де люди, що постраждали від війни, можуть отримати необхідну підтримку, консультації, корисну інформацію чи просто побути серед своїх. Якщо ви знаєте тих, хто потребує допомоги – розкажіть про нас, надіславши цей допис.
Понад два роки команди безпечних просторів підтримують людей, які постраждали від війни.
В осередках ви можете:
- отримати психологічну допомогу та підтримку в складних життєвих ситуаціях;
- відвідати тренінги, зустрічі та майстер-класи для розвитку й соціальної адаптації;
- вирішити юридичні питання в супроводі кваліфікованих юристів;
- знайти формати якісного дозвілля для ваших дітей та підлітків;
- бути в безпечному середовищі, де кожен може відчути себе прийнятим і почутим.
Як знайти простір «Затишно space»?
Якщо вам або вашим близьким потрібна допомога – звертайтеся до наших осередків у Кропивницькому, Вінниці, Черкасах, Запоріжжі, Миколаєві та Харкові.
Шукайте простір психосоціальної підтримки у своєму місті за посиланням.
Встоїмо, адже віддано допомагаємо та підтримуємо одне одного!