Затоплення шахт Донеччини і Луганщини може призвести до екокатастрофи у регіоні: результати комітетських слухань

10 листопада 2020 у парламентському комітеті з питань екологічної політики та природокористування відбулися слухання «Про проблеми затоплення шахт і забруднення питної води в межах Донецької і Луганської областей». Чи не вперше з початку збройного конфлікту за «одним столом» зібрались представники майже всіх компетентних центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також міжнародних і громадських організацій.

У чому полягає небезпека?

Ще з 1980-х років фахівці звертали увагу на проблеми екології Донбасу, які виникли внаслідок надмірної індустріалізації регіону. Але навесні 2014 року збройна агресія Росії порушила цілісність промислового комплексу регіону і екологічний баланс, завдала величезної шкоди економіці  і екології Донецької і Луганської областей. 

За оцінками науковців і експертів однією з найбільших загроз для регіону наразі є шахти з обох боків лінії розмежування. До початку російської агресії у шахтах Донбасу стабільно працювали водовідливи – системи відкачки води, які перешкоджали їх затопленню. Наразі процес підняття води і затоплення шахт вийшов з-під контролю. Адміністрація так званих «ДНР» і «ЛНР» не оприлюднює інформацію про стан шахт на контрольованих нею територіях, не допускає туди представників міжнародних організацій і українських спеціалістів. Водночас негативні екологічні прояви на підконтрольних Уряду України територій, висновки науковців і експертів, свідчення місцевих мешканців, дозволяють зробити висновок про неконтрольоване затоплення шахт на тимчасово окупованих територіях. З боку підконтрольної Урядові території України також існують проблеми з водовідливом, спричинені застарілістю цих систем, перебоями з електрикою через неплатоспроможність вугільних підприємств, бойовими діями, приливом додаткової води з непідконтрольної Уряду території.

Отже, на слуханнях вчергове прозвучали основні загрози неконтрольованого затоплення шахт, перешкоди у розв’язанні проблеми і запропоновані шляхи її вирішення

Небезпеки неконтрольованого затоплення і їх можливі наслідки

1. Підземні води в шахтах забруднені і непридатні для використання, а деякі з шахт використовувались як сховище небезпечних відходів і матеріалів. При потраплянні на поверхню, у річки, водойми, колодязі вся питна вода у регіоні стане непридатною для вживання. Крім цього, підняття води до критичних відміток загрожує затопленню каналізаційних споруд, кладовищ, небезпечних підприємств. В подальшому ця вода потрапить до Азовського моря.

2. Підняття води призведе до просідання ґрунтів і провалів. Врешті будуть зруйновано населенні пункти, під якими знаходяться виробки шахт. 

3. Затоплення шахт спричиняє вихід метану, який може накопичуватись у житлових і нежитлових спорудах і призвести до вибухів. Деякі експерти прогнозують виникнення землетрусів. З тимчасово окупованих територій вже надходить інформація, яка підтверджує настання цих небезпечних процесів.

4. Наразі водовідлив на шахтах підконтрольної Урядові території здійснюється без належної фільтрації, забруднюючі річки.

 Основні проблеми адміністративного характеру

1. Низька активність органів державної влади. Досі загроза затоплення шахт не була винесена на обговорення на рівень РНБО України, а отже, не розглядається державою як критична. Залишаються невикористаними дипломатичні важелі тиску на країну-агресора у вирішенні проблеми. 

2. Не задіяні можливості фахової і технічної допомоги з боку міжнародних партнерів по дослідженню та подоланню негативних наслідків затоплення шахт. На законодавчому рівні продовжують існувати перешкоди для отримання такої допомоги.

3. Відсутність інформації про винесення проблеми настання екологічної катастрофи і спроби її вирішити шляхом досягнення домовленостей Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України (Мінської групи). 

4. Брак належної координації між профільними органами публічної влади і актуальної інформації про проблему.

5. Відсутність цілісної системи моніторингу за довкіллям, зокрема, за рівнем і якістю підземних вод, як наслідок – відсутність розуміння поточного стану справ і плану дій вирішення проблеми.

 Способи розв’язання проблеми

1. Забезпечення безперебійного водовідливу з неробочих шахт на підконтрольній Урядові території, здійснення належної фільтрації такої води.

2. Створення цілісної системи моніторингу за довкіллям і якістю підземних вод у Донецькій і Луганській областях, розробка протоколів запобігання настанню небезпечних наслідків.

3. Залучення фінансової і експертної міжнародної допомоги, створення умов для її надходження та використання.

4. Винесення проблеми на Тристоронню контактну групу, здійснення дипломатичного тиску на РФ з метою відновлення водовідливу у шахтах на тимчасово окупованих територіях України.

5. Врахування екологічного фактору у роботі Координаційного центру з питань трансформації вугільних регіонів.

Восток SOS продовжує уважно спостерігати за станом вирішенням проблеми. Разом з іншими учасниками комітетських слухань очікує на рекомендації Комітету з питань екополітики і природокористування для їх вивчення і подальшого здійснення моніторингу впровадження.

Додатково: У липні 2020 Благодійний фонд «Восток SOS» звернувся до народних депутатів України з вимогою поставити на парламентський контроль загрозу настання екологічної катастрофи у Донецькій і Луганській областях у зв’язку із затопленням шахт. Попри тривале існування проблеми, поінформованість Уряду про пришвидшення настання катастрофічних наслідків у зв’язку зі збройною агресію Росії, ефективних дій з його боку так і не було. Результатом звернення Благодійного фонду «Восток SOS» стало ініціювання народною депутаткою Лесею Василенко слухань у профільному комітеті, що відбулось 10 листопада 2020.