«Він ламав мені пальці, ставив на коліна та водив обличчям по підлозі»: історія Тетяни з Харківщини, якій вдалося вирватися з кола домашнього насильства
У межах Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства» команда Благодійного фонду «Схід SOS» підготувала серію публікацій про долі жінок, які звернулися до наших спеціалісток і отримали кваліфіковану допомогу. Персональні дані змінено з міркувань безпеки.
Тетяні 40 років, до повномасштабного вторгнення вона разом із чоловіком виховувала 14-річного сина та працювала бухгалтеркою. Родина жила звичайним рутинним життям – дім-робота-дім. Все змінила війна. Підприємство, де працювала Тетяна, закрилося, а село опинилося в окупації. 7 місяців вони жили у страху. Перед визволенням їх примусово вивезли до рф, звідти вони втекли до одного з міст України.
Згодом чоловік почав працювати дистанційно, син теж перевівся на дистанційне навчання. В орендованій квартирі було чутно кожне слово. Чоловік постійно вимагав тиші та поступово відгороджувався від сім’ї. Згодом його ставлення стало змінюватися на гірше.
Він почав проявляти агресію. На кожне слово забирав телефон, ображав і погрожував. Потім пішли кулаки. Він ламав мені пальці, ставив на коліна, водив обличчям по підлозі. Навіть сину показував на відео життя мусульманських родин, де чоловік – головний, а жінка має бути в нього під ногами.
Тетяна
Чоловік постійно злився через нестачу грошей, навіть просив дружину менше їсти. Він налаштовував друзів і знайомих проти неї, залишав із сином на добу без зв’язку. Жінка розуміла, що їй вкрай необхідна підтримка.
Тетяна почала шукати порятунку. Вона звернулася до одного з фондів по гуманітарну допомогу та відвідувала групові заходи зі психологом. Жінка намагалася налагодити стосунки з чоловіком, але щоразу лише дужче страждала.
Я вчилася любити чоловіка, говорила йому про це, просила більше розмовляти. Але все було лише гірше. Коли син почав захищати мене, чоловік почав бити його теж… Це стало останньою краплею.
Тетяна
Дізнавшись з інтернету про можливість безоплатної консультації у психолога в «Затишно space», жінка записалася та вперше розповіла про пережитий досвід домашнього насильства.
Ми поговорили з фахівчинею. Тоді я відчула, що можу жити, а не виживати.
Тетяна
Фахівчиня скерувала Тетяну до соціальної працівниці простору, яка розробила покроковий план дій і щодня залишалася на зв’язку. Коли чоловіка не було вдома, Тетяна з сином зібралися та втекли. Вони переночували у знайомої, а вранці вирушили до іншої області.
Завдяки підтримці соціальної працівниці Тетяна змогла відновити документ про місце реєстрації сина, винайняти житло, оформити аліменти, знайти офіційну роботу у новому місті та отримати закордонні паспорти.
Моє життя почалося з чистого аркуша. Вперше ми з сином їдемо у відпустку автобусним туром. Раніше я навіть не могла мріяти про такий поворот, далі дому нічого не бачила. Нарешті я вільна й можу дихати на повні груди.
Тетяна