Від ідеї до дії: як релокована школа з Покровська створила простір підтримки для учнів у Дніпрі
Чи може школа залишатися спільнотою, навіть якщо втрачає свій дім?
Через війну тисячі дітей і вчителів були змушені залишити свої домівки, школи та звичне життя. Але навіть у таких умовах спільноти не зникають, а змінюються і продовжують розвиватися.
За словами міністра освіти і науки, в Україні працює 56 релокованих шкіл, одна з них – НВК №1 Покровської міської ради. Після переїзду до Дніпра у 2025 році команда не лише відновила навчання, а й долучилася до проєкту «Школу-вгору» від Благодійного фонду «Схід SOS».
Школа пройшла навчання з проєктного менеджменту, отримала менторську підтримку та фінансування й облаштувала кімнату психоемоційної підтримки для дітей і педагогів.
Як школі вдалося зберегти спільноту і створити нові можливості для учнів – розповідаємо далі.
Протягом 2023–2024 років НВК №1 Покровської міської ради Донецької області слугував основним транзитним пунктом, де люди могли отримати допомогу перед відправленням евакуаційних потягів. Саме там відбулося знайомство команди БФ «Схід SOS» з адміністрацією школи. Вдруге ми перетнулися 2025 року під час навчання з проєктного менеджменту в Києві.
«Я здивувалася, отримавши лист-запрошення від фонду, адже памʼятаю команду з часів евакуації й гадала, що лист стосувався саме тих подій. Прочитавши зміст, зрозуміла, що ми можемо спробувати свої сили у проєктному менеджменті. Ці знання допоможуть нам відновити потужності вже в новому місті», – поділилася директорка навчально-виховного комплексу Ірина Зініч.
Школа відновила роботу в Дніпрі у вересні 2025 року. Частину приміщень для навчання облаштували на базі Дніпровського політехнічного університету, там сьогодні функціонує і школа, і дитячий садок, де всі педагоги і здобувачі освіти є вимушеними переселенцями. Попри релокацію вона поступово зростає – за пів року кількість учнів збільшилася з 50 до майже 100 дітей.
«Ми вимушені переселенці – і педагоги, і майже всі діти. Тут ми облаштували класи для навчання, однак бракувало простору, де можна просто побути, відновитися, відчути себе в безпеці», – розповіла в.о. заступниці директорки з навчально-виховної роботи та вчителька початкових класів Ірина Перепьолкіна.
Подібний простір існував у Покровську, але через евакуацію не все майно вдалося зберегти. Тож коли команда дізналася про можливість участі у проєкті «Школу-вгору», ідея майбутньої ініціативи була готовою.
«Ця ідея була з нами давно. Коли ми познайомилися з командою фонду, змогли чітко сформулювати, чого нам не вистачає, і пояснити, чому цей простір для нас важливий. Буткемп у Києві допоміг структурувати цю потребу, перетворити її на чітку проєктну заявку, яка гідна отримати підтримку в реалізації».
Також Ірина Перепьолкіна зізналася, що для команди НВК №1 це був перший досвід системного навчання з проєктного менеджменту: від формулювання ідеї до залучення ресурсів. Результатом цієї роботи став проєкт ресурсної кімнати, обладнання для якої закупив і передав БФ «Схід SOS» у межах проєкту «Школу-вгору».
Відкритий наприкінці 2025 року простір став багатофункціональним: тут є зони для ігор, релаксації, індивідуальних і групових занять. Завдяки переданим світловим панелям, пісочному столу та м’яким меблям діти мають усе необхідне, щоб заспокоїтися, переключитися та відновити контроль над своїм станом.
«Ми продумували кожну деталь так, щоб дитині було комфортно та безпечно, щоб цей простір викликав позитивні емоції й відчуття, що тут завжди чекають. У цьому допомагають ігрові персонажі – своєрідні «охоронці» простору: сова Совуня, яка відповідає за знання, авокадо Авокасик – за здоровий спосіб життя, а восьминіг Чомусик – за спокій та баланс. Через гру та асоціації вони допомагають дітям краще взаємодіяти», – пояснила вчителька.
Оскільки навчання триває у змішаному форматі, заняття в ресурсній кімнаті поєднують з онлайн-підключеннями, щоб усі учні могли бути частиною спільного процесу.
Важливою частиною проєкту стала робота з педагогами та батьками. Психологині БФ «Схід SOS» допомогли розробити методичний кейс для психологів з практичними інструментами для роботи з тривожністю, стресом і емоційним станом.
«Ми хочемо поширити цей досвід, щоб ним могли користуватися й інші школи. Зараз наш практичний психолог працює над посібником із цих методик. Надалі плануємо впроваджувати його на рівні громади, області, а згодом і України», – зазначила Ірина Перепьолкіна.
Цей підхід вже дає результати: педагоги краще розпізнають емоційні стани учнів і застосовують практики швидкої стабілізації, які помітно зменшили емоційне виснаження. Для багатьох вчителів цей досвід став особистою підтримкою.
«Я живу одна в новому місці. Працюю з чотирма початковими класами онлайн і більшість часу проводжу за комп’ютером. Заняття з психологом у колі колег допомогли мені краще зрозуміти свої емоції, навчитися себе підтримувати. Ми ніби переключалися і починали думати, що можемо впливати на свій стан. Це було дуже важливо», – поділилася пані Ірина.
Нині команда працює над масштабуванням напрацьованих методик. Одна з ключових цілей шкільного колективу – не втратити єдність школи попри різні формати навчання, відстань і війну.
Навчання з проєктного менеджменту організовано Благодійним фондом «Схід SOS» в межах проєкту «Школу вгору: зміцнення потенціалу прифронтових та переміщених шкіл в Україні» спільно з Данським Гельсінським комітетом за підтримки CISU.
