«Пам’ятаймо: одна книга, одна ручка, одна дитина та один вчитель можуть змінити світ»
Це слова Малали Юзафарі. Дійсно, вірте в силу, що стоїть за її словами. Освіта – це, мабуть, найкращий інструмент, аби збудувати світ, якого ми прагнемо. І з такими думками я розпочав свою східноукраїнську пригоду!
Далі пропонуємо вам прочитати свого роду лист зі спогадами та враженнями про волонтерство в Україні від нашого друга та колеги Alejandro Nievasa.
Провівши 10 місяців у центральній Україні, я отримав можливість взяти участь ще і у волонтерській програмі від MONDO, Правозахисний центр “Поступ” і Vostok SOS та отримав посадуі старшого експерта з освіти у Сєвєродонецькому офісі.
Уже скоро ця моя діяльність почала розширюватися, і те, що спочатку було лише заняттями, швидко переросло у цікаві зустрічі та дружбу. Я встиг попрацювати з трьома школами в Сєвєродонецьку. Я був там у різних ролях – переважно наставником і тренером. Ми проводили заходи та семінари, використовуючи креативність та методи неформальної освіти. Темами були різні аспекти життя: активне громадянство, політика, права людини, культура, мистецтво, наука, довкілля тощо.
Я намагався зробити кожен урок максимально персоналізованим, щоб адаптувати його до кожного учня, щоб вони могли розвивати свої навички та захоплення (це дуже важливо, особливо під час роботи з підлітками, оскільки вони мають дуже різні навички, страхи, поведінку тощо). Це може допомогти їм реально розвинути свій потенціал та зрозуміти, що вони можуть зробити для того, щоб зробити свій внесок у громаду, і, звичайно, мати здоровий та позитивний спосіб життя.
Крім того, ми організували клуби іспанської та англійської мов. Хоча основною метою цих заходів було, звичайно, вивчення цих мов, уроки також стали місцем для зустрічей та обміну ідеями.
Оскільки і групі були відвідувачі різного віку, результати були чудовими. Учасники були більш вправними у командній роботі, плануванні, публічному виступі та творчості.
Більше того, ми отримали можливість організовувати спеціальні заходи у співпраці з місцевими волонтерами, які мали на меті інформативно та смішно показати відмінне та схоже між Україною та Іспанією (кулінарія, танці, пісні тощо). Цей підхід став надзвичайно популярним та привернули увагу місцевих ЗМІ. Звичайно, велика кількість учасників були готові вчитися та отримувати задоволення!
Чи міг я коли-небудь уявити, що став би вчителем сальси? Шеф-кухарем? Актором? Або навчатися танцям з таких далеких місць як Пакистан чи Мексика?
Проте у Сєвєродонецьку, здається, все можливо! Я зміг завести багато нових друзів з України та інших країн. Попри тінь війни, вони показали мені чудеса цих земель, неймовірні місця, смішних та цікавих людей.
За кожним поворотом є прихований скарб!
Я також хочу сказати, що навіть якщо 5 місяців здаються коротким періодом, готовність та відкритість людей до нових можливостей була неймовірною і тому нам вдалося багато на що вплинути разом і принести трохи “Іспанського настрою” на рівнини Донбасу.
Багато людей запитували у мене, чи небезпечна Україна. Я можу сказати, що ТАК, це, мабуть, найнебезпечніша країна у світі: коли ви приїдете, ви більше ніколи не захочете їхати звідси. Ви закохаєтеся в її історичні традиції, культуру і, звичайно, людей.
Я як ніколи готовий співпрацювати з великою командою, з усіма дивовижними людьми, яких я зустрічав на шляху, як українцями, так і іноземцям.
Як сказано в цитаті, насправді ми змінюємо світ і несемо радість, щастя і світло у життя людей. Принаймні, так це було у мене.
Дякую всім за участь у цій подорожі та готуюся до нового та кращого!
До зустрічі!
