Мій дім знищила рф: історія Анатолія, евакуйованого із прифронтових територій
Упродовж 10 днів ми розповідатимемо історії евакуйованих зі прифронтових і деокупованих територій. Всі вони перебувають під опікою Благодійного фонду «Схід SOS» і були не лише врятовані з небезпеки, а й отримали різнопланову допомогу, як-от медичний догляд, психологічну підтримку, юридичний супровід, тимчасове розміщення, пошук місця для постійного проживання тощо.
Новим домом для Анатолія мав стати відремонтований і обладнаний за рахунок фонду заклад у Нересниці (Закарпаття), де чоловік отримував би цілодобовий нагляд спеціалістів. Проте місцеві депутати відмовилися від зобовʼязань щодо подальшого фінансування установи. Детальніше про це читайте в колонці на Українській правді. Заява БФ «Схід SOS» – за посиланням.
Анатолію 82 роки, війну бачить на власні очі не вперше. Друга світова сталося тоді, коли він був ще хлопчиком, а російська війна в Україні змінила долю у старшому віці.
Все життя пропрацював у Кураховому та прилеглих містах і селах. Був шахтарем, а згодом – водієм на заводі. Вдівець з 2012 року, відтоді жив сам і займався домашнім господарством. Чекав на перемогу, аби якнайшвидше побачити сина з онуками, бо ті живуть за кордоном. Анатолій зізнався, що з дому їхати не планував. Наважився на евакуацію тоді, коли впав і зламав 2 ребра. Через травму не міг ходити та розбив очний протез.
Чоловіку немає куди повертатися. У його квартирі забиті вікна та двері – скло давно вибите. Вдома холодно, місцева станція потерпає від обстрілів з боку рф майже щодня. На евакуацію записала племінниця, сусідки допомогли зібрати речі. Одна з них досі залишається там.
Анатолій дивується: «За мною єдиним приїхали аж у Курахове! Це дуже далеко та небезпечно. Господь допоміг зустріти вас, бо не було куди їхати». Зараз чоловік перебуває в Центрі соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан Добра». У вільний час читає Біблію. Раніше ходив до церкви, проте внаслідок повномасштабної війни звичний ритуал у рідному місті став небезпечним – місця масових скупчень регулярно стають ціллю для армії рф. Анатолій упевнений, що незабаром знайде церкву й у Дніпрі.
Від 2022 року бригади Благодійного фонду «Схід SOS» евакуюють жителів прифронтових і деокупованих територій. Не всі врятовані мають близьких, які готові подбати про них і надати житло. Команда налагоджує зв’язки з місцевою владою та донорами задля допомоги, залучає фінансування та пожертви для ремонту чи будівництва шелтерів, проте дії неблагочесних посадовців призводять до погіршеня критичної ситуації.
Будівля колишнього психоневрологічного інтернату у Нересниці після ремонту мала стати домом для врятованих, зокрема й Анатолія, проте сільська рада заблокувала можливість розмістити постраждалих.
Зараз ми намагаємося привернути увагу суспільства та надати розголос задля пошуку шляхів розв’язання критичної проблеми.
Закликаємо підтримати фонд і поширити інформацію про незаконні дії місцевої влади. Відновимо справедливість разом.
