Команда БФ «Схід SOS» провела моніторинг у 12 населених пунктах Миколаївської та Херсонської областей
У квітні 2025 року команда Благодійного фонду «Схід SOS» провела моніторинг гуманітарної ситуації та оцінку потреб у 12 населених пунктах Миколаївської області (Південноукраїнськ, Первомайськ, Березанка, Мішково-Погорілове, Березнегувате, Шевченкове, Центральне, Калуга, Снігурівка, Щасливе, Олександрівка, Котляреве) та 10 Херсонської області (Високопілля, Велика Олександрівка, Урожайне, Правдине, Таврійське, Козирка, Киселівка, Давидів Брід, Архангельське, Новорайськ).
Основні проблеми, що були виявлені під час моніторингу:
1. Масовий виїзд населення.
Унаслідок російських атак і окупації у 2022 році багато мешканців залишили домівки та не повернулися після звільнення територій, зокрема й через постійну загрозу обстрілів, зруйноване або пошкоджене житло. На Херсонщині виїхало та не повернулося близько 60% населення, як-от у селі Шевченкове, де домівки залишили майже 6 000 людей, у Березнегуватому кількість мешканців зменшилася приблизно на 5 000 осіб, а у Котляревому виїхало близько 40% населення.
У Снігурівці (Миколаївська область), що перебувала майже 8 місяців в умовах тимчасової окупації без води, газу та електрики, населення скоротилося на 30%. У Високопіллі та Архангельському демографічне скорочення перевищило 40%. Після деокупації досі не створено необхідних умов для повернення людей, зокрема й через складну безпекову ситуацію. Це унеможливлює відбудову та відновлення регіону.
2. Проблеми з водопостачанням.
У селах Правдине та Таврійське Херсонської області система водопостачання була повністю зруйнована російськими військами ще у 2022 році. Доступу до технічної води немає. Гуманітарні організації передають 24 літри води на людину щотижня, чого недостатньо для побутових потреб, гігієни та приготування їжі, а також ведення сільського господарства, що є основним джерелом доходу місцевих. У селі Калуга (Миколаївська область) пошкоджені водогони та водонапірні башти.
3. Відсутність догляду та соціальних послуг для представників вразливих груп.
У громадах залишаються представники маломобільних груп населення та люди з інвалідністю, які потребують піклування. Їхні родичі виїхали, частина цих людей – самотні. Пенсії в розмірі близько 2 500 гривень не покривають витрат на належний догляд. Соціальних працівників немає або критично бракує. У Снігурівці проживає близько 3 000 людей з інвалідністю, але працюють лише 25 соціальних працівників, тоді як щонайменше 1 000 осіб потребують щоденної допомоги. Схожа ситуація спостерігається в Центральному, Шевченковому, Південноукраїнську, Березанці, Березнегуватому, Первомайську, Котляревому, Киселівці, Калузі, Високопіллі та Архангельському. Крім того, у мешканців є потреба в гігієнічних наборах і ліках.
4. Безробіття та економічна нестабільність.
Основним джерелом зайнятості до повномасштабного вторгнення було сільське господарство, однак через замінування, відсутність ресурсів і нестачу працездатного населення, можливості працевлаштування обмежені. Там, де зайнятість частково збереглася, вона має сезонний характер. У Центральному працюють лише окремі фермерські господарства, яким не вистачає робочої сили та техніки. Схожа ситуація в Снігурівці та Березнегуватому, де більшість жителів не мають стабільних джерел доходу. У селі Давидів Брід 2 вапнякові кар’єри працюють із суттєвими обмеженнями. У Великій Олександрівці фермерські господарства та кар’єри не функціонують на повну потужність, знайти роботу практично неможливо.
5. Руйнування житлової та соціальної інфраструктури.
У багатьох громадах зафіксовані значні руйнування житла, шкіл і медичних закладів. У Киселівці повністю зруйновані школа та дитсадок, а у Високопіллі та Архангельському – навчальні заклади. На території Шевченківської громади (Шевченкове, Центральне) 50% освітніх закладів зруйновані або мають значні пошкодження. У Березнегуватому пошкоджено 4 поверхи лікарні, зокрема й стоматологічне відділення, клінічну лабораторію та адміністративний корпус.
Стан руйнування житлового фонду:
- Козирка – 10% пошкоджено або зруйновано;
- Правдине – 78% пошкоджено;
- Таврійське – 92% пошкоджено;
- Котляреве – 20% зруйновано, ще 40% пошкоджено;
- Архангельське – 80% пошкоджено;
- Первомайськ – 70% пошкоджено.
6. Замінування.
Заміновані поля та лісосмуги становлять загрозу для життя, сільського господарства та відновлення громад. Ця проблема залишається в Центральному, Снігурівці, Березнегуватому, Котляревому, Киселівці, Високопіллі та Архангельському. У Великій Олександрівці ситуація є критичною – заміновані не лише поля та посадки, а й прилеглі території. Роботи з розмінування тривають, водночас значна частина територій досі залишається небезпечною.
7. Постійна небезпека через наближеність до фронту.
Небезпека залишається головною проблемою. У квітні 2025 року зафіксовано атаки FPV-дронів у селах Урожайне та Правдине (Бериславська та Білозерська громади Херсонщини), що за 35 кілометрів від лінії фронту. Населені пункти Центральне, Шевченкове, Калуга, Котляреве, Киселівка, Високопілля та Архангельське знаходяться на відстані приблизно 20 кілометрів від фронту та регулярно зазнають ворожих атак.
8. Соціалізація дітей у малих селах.
Через зруйновану освітню інфраструктуру навчання в багатьох громадах відбувається переважно онлайн, що суттєво обмежує можливості для живого спілкування та соціалізації дітей. У Шевченковому з 10 закладів освіти більшість зруйновані. Попри функціонування модульної школи в сусідньому селі Зелений Гай, потреба в повноцінній соціалізації залишається надзвичайно актуальною. У селищі Первомайське нову школу вже збудовано, однак вона не розпочала роботу. У Великій Олександрівці та Архангельському дитячі садки працюють лише для підготовчих груп. У Центральному існує потреба у психологічній підтримці вчителів і дітей.
«Руйнування інфраструктури, відсутність доступу до базових послуг, виїзд населення та постійна загроза обстрілів створюють вкрай складні умови для життя місцевих. Особливо вразливі – це люди з інвалідністю, представники маломобільних груп, діти та люди старшого віку, які часто залишаються без належної підтримки. Ми бачимо гостру потребу в системній гуманітарній допомозі, відновленні інфраструктури, розширенні доступу до соціальних послуг і психосоціальної підтримки. Не менш важливими є безпека та прискорення розмінування», – зазначив координатор напряму моніторингу БФ «Схід SOS» Дмитро Кобзар.
Моніторинг здійснено в межах проєкту «Підтримка постраждалих внаслідок війни представників вразливих груп населення та жителів віддалених територій України» та реалізується БФ «Схід SOS» за фінансової підтримки ЄС.
Нагадаємо, нещодавно Благодійний фонд «Схід SOS» розпочав міжнародний моніторинг закладів стаціонарного догляду для людей старшого віку та осіб з інвалідністю.
