Я впав і втратив свідомість: історія Аліка, евакуйованого із прифронтових територій
Упродовж 10 днів ми розповідатимемо історії евакуйованих зі прифронтових і деокупованих територій. Всі вони перебувають під опікою Благодійного фонду «Схід SOS» і були не лише врятовані з небезпеки, а й отримали різнопланову допомогу, як-от медичний догляд, психологічну підтримку, юридичний супровід, тимчасове розміщення, пошук місця для постійного проживання тощо.
Новим домом для Аліка мав стати відремонтований і обладнаний за рахунок фонду заклад у Нересниці (Закарпаття), де він отримував би цілодобовий нагляд спеціалістів. Проте місцеві депутати відмовилися від зобовʼязань щодо подальшого фінансування установи. Детальніше про це читайте в колонці на Українській правді. Заява БФ «Схід SOS» – за посиланням.
Алік багато років жив сам в Антонівці, що на відстані 10 кілометрів від лінії фронту. Чоловік має дітей, які стали лікарями. У молодості працював техніком штучного осіменіння на фермі та вирізнявся працелюбністю. Він із гордістю розповідає про участь у міжнародних семінарах та інші професійні досягнення.
Життя в рідному селі перервав трагічний ранок. О 7:00 він вийшов на подвір’я годувати фазанів, які звикли злітатися на город. На подвірʼя з гучним гулом впала російська ракета. Вибухова хвиля розірвала господарський двір і відкинула його в яму, засипавши землею. Військові, які були поблизу, розкопали та врятували його.
«Я не думав виїжджати до того, як прилетіла ракета. Я впав і втратив свідомість. Коли мене відкопали, то сильно били по щоках, аби я отямився. Мені здається, вони й досі болять», – поділився він.
Після лікування стан покращився, але чоловік скаржиться на проблеми з пам’яттю та загальний стан. Будинок залишився там, де небезпечно. Повертатися немає куди. Зараз Алік живе в Центрі соціальної адаптації людей з інвалідністю «Океан Добра» у Дніпрі.
Від 2022 року бригади Благодійного фонду «Схід SOS» евакуюють жителів прифронтових і деокупованих територій. Не всі врятовані мають близьких, які готові подбати про них і надати житло. Команда налагоджує зв’язки з місцевою владою та донорами задля допомоги, залучає фінансування та пожертви для ремонту чи будівництва шелтерів, проте дії неблагочесних посадовців призводять до погіршеня критичної ситуації.
Будівля колишнього психоневрологічного інтернату у Нересниці після ремонту мала стати домом для врятованих, зокрема й Аліка, проте сільська рада заблокувала можливість розмістити постраждалих.
Зараз ми намагаємося привернути увагу суспільства та надати розголос задля пошуку шляхів розв’язання критичної проблеми.
Закликаємо підтримати фонд і поширити інформацію про незаконні дії місцевої влади. Відновимо справедливість разом!
