Евакуйований із Білицького 88-річний Микола Семенович: «Обстріли не вщухають, вулиці горять, там пекло»
До транзитного пункту в Павлограді чоловік разом із донькою приїхав із палаючого міста у Покровському районі Донецької області. Родина довго не наважувалася евакуюватися – хворів онук. Серце 42-річного чоловіка не витримало. Хоронити довелося під ворожими обстрілами.
«Була у нас машина, ми найняли водія, щоб допоміг із перевезенням хлопців із ритуальної служби на кладовище, копати яму. Під час руху в автівку влучив дрон, машина згоріла. На щастя, всі врятувалися», – згадує пан Микола.
Планували виїзд за декілька днів, та розуміли, що з кожною годиною шлях до міста для евакуаційників усе важчий і за ними можуть не приїхати. Наступного ж дня після прощання з онуком їх евакуювали з Білицького.
«З кожним днем заїжджати евакуаційним машинам туди все небезпечніше. Дорогою я нарахував п’ять розбитих авто, знищених дронами. Нам ще дуже пощастило вибратися», – додає пан Микола.
До цього чоловік встиг пережити жахи війни у рідному селі Іванівка, він один з останніх залишав прифронтовий населений пункт, який росіяни фактично стерли з лиця землі.
Менеджери з логістики БФ «Схід SOS» допомогли евакуйованим дістатися Києва до правнучки Миколи Семеновича. Донька взяла лише найнеобхідніше і свій улюблений телевізор.
«Людо, нас із телевізором не пустять у потяг. А вона: «Пустять, куди дінуться!», – з усмішкою згадує Микола Семенович.
На жаль, це не перша війна в житті чоловіка. Під час Другої світової він був ще дитиною. Пам’ятає, як у період окупації, із сусідськими хлопцями кидали каміння з горища в німецьких солдатів. Ті подумали, що це партизани, і пішли в дім із перевіркою. А знайшли сміливих дітей, які назбирали три купи каміння й захищалися як могли. На щастя, хлопців не чіпали, обійшлося попередженням.
«Такої війни тоді не було. А тепер що робиться, знищується все до цеглини, все спалюють. Сидить десь у москві, а дронами тут убиває людей, які просто йдуть, їдуть на велосипеді, живуть у своїх домівках. Це пекло».
Ще до повноліття Микола Семенович поїхав працювати на шахту на Донбасі – будувати країну, в яку вірив і за яку й сьогодні болить серце. Чоловік хоче лише одного, щоб Україна вистояла і нарешті настав мир.
Логістична підтримка надається у межах проєкту «Комплексна всебічна підтримка та захист вразливих категорій евакуйованих осіб», що реалізується БФ «Схід SOS» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).
Благодійний фонд «Схід SOS» безоплатно допомагає виїхати з небезпеки представникам маломобільних груп, зокрема і сім’ям із дітьми, самотнім, людям з інвалідністю та старшого віку, власникам домашніх улюбленців. Команда супроводжує постраждалих під час пошуку тимчасового місця проживання, заселяє самотніх людей у заклади з постійним наглядом або допомагає дістатися близьких.
Запис на евакуацію з понеділка по суботу (8:00-18:00): 0800 332 614
Також консультуємо у месенджерах:
+38 (099) 710 48 72 (вайбер)
+38 (096) 108 60 48 (телеграм)
Нещодавно ми розповідали історію допомоги Олені та Олегу зі Святогірська, які 2 роки і 8 місяців не мали змоги вийти з квартири.
