«Евакуація? Ні, це був вояж!». Історія Ніни з міста Часів Яр.
Історія Ніни Власовни з міста Часів Яр
У грудні 2022 року евакуаційний екіпаж Благодійного фонду «Восток SOS» евакуював пані Ніну з міста Часів Яр, їй 78 років. Жінка зізналася, що не могла залишатися та загинути або травмуватися під обстрілами.
Ніна родом із Макіївки (Донеччина). Навчалася та працювала в Донецьку – має економічну освіту та чимало досвіду роботи на підприємствах. Вона любить читати та крім точних наук має хист до письменництва, але ніколи не займалася цим серйозно. 11 років жінка мешкала в місті Часів Яр.
«Ні з ким не спілкуюся з Макіївки. Памʼятаю, що колись до мене приїжджала знайома, щоб отримати пенсію на підконтрольній території, вже після окупації міста у 2014 році», – згадала вона.
Ніна жила одна. У неї немає рідних і друзів. Соціальна робітниця допомагала двічі на тиждень. Жінка має проблеми зі здоров’ям: численні переломи хребта, що погіршили загальний стан, діабет і бронхіальна астма. Ніна ніколи не занепадала духом: продовжувала читати, робити хатні справи та спілкуватися з сусідами. Вона розповіла, що ніколи не любила сидіти на лаві біля будинку – занадто багато пліток.
Спокійне життя на пенсії зруйнували росіяни.
«Бойові дії з 24 лютого 2022 року були постійно, а в першій половині грудня обстріли вже не давали спокою. Десь за 3 кілометри від моєї вулиці впав снаряд. Ударною хвилею вибило вікна в мене та в усьому домі, стіни дрижали. Попросила сусідів забити плівкою та ДСП, платила гроші. Соціальна робітниця теж приходила та допомагала. Навіть коли бомбили», – згадала жінка.
Всі подвійні вікна вилетіли склом всередину, пані Ніна була в кімнаті. «У ту мить я подумала, що не така вже й стара, можу щось зробити, можу виїхати», – розповіла вона.
Після цього жінка дізналася, що її сусідку вбило уламками скла, бо та стояла під час обстрілу біля вікна. Валі було 70 років, вона навіть викликала швидку допомогу, але не дожила до її приїзду.
У грудні в місті були проблеми з комунікаціями. Води та газу не було, але іноді з’являлося світло.
«Я спала в шубі. Було дуже зимно вдома, градусів 10. Намагалася нагріти дуйчиком», – згадала Ніна. Її дім стояв без вікон, проте не був поколотий уламками на відміну від сусідського.
Ніна спілкувалася з волонтерами міста, всі просили евакуюватися. Вона обіцяла, що незабаром наважиться. Вибиті вікна стали останньою краплею, жінка віддала ключі від квартири сусідці та вирішила їхати.
«Я не буду чекати миті, коли в мене снаряд прилетить. Взяла речі, вони вже давно зібрані, поїхала. Розумієте, я здобула вищу освіту, я наполеглива. Якщо мені щось треба, то я цього добʼюся», – розповіла Ніна.
Із дому забрала найнеобхідніше: документи, зимові речі та шубу, в якій спала. Посуд не брала, хоч і шкода було залишати.
Евакуаційний екіпаж БФ «Восток SOS» вивіз Ніну з Часового Яру до залізничого вокзалу у Покровську, звідти евакуаційним потягом жінка дісталася міста Дніпро. Там два дні перебувала в Центрі тимчасового прихистку для людей з інвалідністю, евакуйованих із зон бойових дій і прифронтових територій.
За два дні ми знайшли прихисток для жінки в Черкаській області, ним опікується Уманська міська рада.
Наш фонд співпрацює з місцевою владою міста Умань. Ми передаємо допомогу та обладнання для шелтерів, а вони гостинно прийняли вже понад 500 людей, яких евакуював фонд. Незабаром пані Ніна переїде в новий корпус.
«Евакуація? Ні, це був вояж! Я давно не їздила нікуди, тим паче потягом. Це було не дуже важко, бо в мене була мета», – пожартувала жінка. Ніна дякує нашим хлопцям і закликає всіх покинути прифронтові території. Ніхто не заслуговує на життя під російськими обстрілами.
Евакуація – найкраще рішення, що рятує життя тисяч жителів прифронтових територій. Ви можете записати на евакуацію себе, знайомих і родичів. Гаряча лінія працює з понеділка по суботу (8:00-18:00): 0800 332 614.
Записатися на евакуацію можна й у мессенджерах:
- +38 099 710 48 72 (Viber);
- +38 096 108 60 48 (Telegram).
