Пані Любові 82 роки. Вона виростила 3 дітей і 6 онуків, працювала на будівництвах у Селидовому та рідному Водянському (Донеччина), а також на шахті.
«Все життя по стройках – штукатурила, шпалери клеїла, кладку робила, фарбувала, білила. Там здоров’я залишила», – зізналася вона.
Коли почалося повномасштабне вторгнення рф, Любов 6 місяців щодня варила ве
ликі вареники та носила їх військовим. «О, наша бабуся варенички принесла», – усміхалися хлопці та приходили до неї знову.
Крім того, жінка передавала гроші та матеріали для пошиття білизни та сіток волонтерам.
«Я сама хотіла навчитися плести, але зір підводить», – казала вона.
Навесні 2025 року Любов висадила картоплю та цибулю, мріяла передати врожай дітям і онукам. Але обстріли ставали дедалі інтенсивнішими. Вона зрозуміла, що настав час рятуватися. Вже в серпні з Водянського під звуки вибухів її рятували військові на броньованому транспорті.
Команда Благодійного фонду «Схід SOS» зустріла пані Любов на транзитному пункті в Павлограді та допомогла дістатися до шелтера у Дніпрі, звідки вона вирушила до онуки у Кривий Ріг.
Щодня евакуаційні екіпажі рятують людей зі прифронтових громад. Засоби РЕБ – їхній щит від ворожих дронів, а кожен внесок – врятоване життя та надія для тих, хто чекає на допомогу.
Любов закликає – підтримайте збір на РЕБи, щоб команди могли надалі рятувати людей!
